Добридень, шановні. Нарешті і я дійшла до створення постів на Картопельці. 
Сьогодні я зла, тому розкажу про агресію. 

Як на мене, про агресію завжди на часі.
Бо якщо ти живий, в тебе є агресія.
Без неї тебе затопчуть в натовпі, віднімуть останній окраєць хліба та просто відпиздять ногами бо вони можуть, а ти нє. 

Якщо ти не святий, що молитвами та медитаціями перетворив свою агресію у хвилі творчості і всеосяжної любові, то в тебе є кілька простих земних видів цієї штуки: фізична, вербальна, психологічна, сексуальна та соціальна. Взагалі, всі поділи умовні, бо якщо ти пожартував про монашку - то це одночасно вербальна та соціальна агресія, якщо жарт 18+ - додаємо сюди сексуальну, якщо при цьому монашка поруч і рука потяглася ляснути її по сраці - це вже фізична.
Вітаю, ти зібрав бінго. 

Мені в практиці зручніше поділяти агресію на пряму/відверту та пасивну/приховану. Іноді доводиться розрізняти агресію за напрямком: зовнішня та внутрішня, щоб зрозуміти, агресія направлена на інших або на себе. І є ще прекрасний варіант повного подавлення агресії, багато хто обирає саме його, але це сумна та довга історія для наступних постів.  

Відверта агресія характеризується сильним збудженням, навіть гнівом, і супроводжує відкритий конфлікт. Вона починається в ранньому дитинстві і з віком переважно зменшується завдяки розвитку навичок соціальної взаємодії (але не у всіх, так). 
Уявіть картинку, як в ресторані зраджена дружина розмашисто виливає келих вина на чоловіка. Оце воно. Просто, грубо, відкрито. І незручно. 

На відміну від пасивної.
Ооо, пасивна агресія зроблена з хитрості, підлості та підступу. І з віком то тіки вдосконалюється. В ній мало емоцій і вона часто розвивається як стратегія уникнення покарання. Бо зазвичай дорослі карають або засуджують ту дитину, яка кинулася з кулаками, а не постраждалого, що потайки дві години непомітно підйобував нападника.  

Пасивна агресія не просто враховує соціальні відносини, вона ними грає, як гроссмейстер у шахи. Цинічно і з насолодою вишукуючи шпаринки в правилах та угодах.  
Пасивноагресивна зраджена жіночка не стане плескати вино, а подарує зміїну посмішку, два вербальні удари під дих і піде собі красівая в білому пальто до кращого юриста з розлучень, поки ті двоє перетравлюють сором, провину та страх.
 
І це канєшно виглядає круто, але є одне "але".
В пасивноагресивної людини нема і не буде близькості та контакту з іншими. Ніколи. 
Бо для відносин з живими людьми треба виходити зі своєї ракушки та лаятися, сратися і кидатися подушками. Або розмовляти на незручні теми, що ще гірше.
Значно простіше обрати ілюзію невразливості та далі сидіти в  зоні комфорту, де все зрозуміло, контрольовано та.. самотньо.

Якщо ти вже себе кудись віднес/ла, то зроби крок назад. Бо норма десь посередині. В дорослої людини поєднуються відкритість та вихованість, є здатність свідомо обирати спосіб взаємодії адекватно до ситуації, відстоювати себе, поважати інших та нести відповідальність за наслідки своїх дій. Є таке красіве слово "асертивність", воно якраз про це. 

З побажанням адекватного вираження агресії,
Єдиноріжка Байрактарівна,
фром віладж JobanaTashan
 
п.с. питання на засипку: а з яким видом агресії приходять люди до психосоматолога?