Останні роки я дуже активно читала мангу та новели, а от щодо художньої літератури то це для мене майже завжди була каторга (частіше за все я вмикала в ютубі короткий переказ так і відповідала на уроках, а згодом і на парах), навіть не знаю чому так, важко сприймала ці твори.
Зараз я закохана в творчість Елізабет Ґілберт (маю 3 її книги). Зараз читаю "Місто дівчат". Люблю її стиль написання, є над чим подумати.
Потрібне пояснювальне підкріплення!
Ось уже 60 років (рівно з 1963) як існує британський серіал "Доктор хто". Головний герой представник раси повелителів часу (принаймні так було довгий час) мандрує (у космічному кораблі замаскованому під синю поліцейську будку) часом і простором, зі своїми земними супутниками і допомагає всім кого бачить. У своїх мандрах герої зустрічають різних супротивників: далеких, кіборги, та плачучі янголи. Якраз на останніх у коміксу відсидка. Це створіння які виглядають як статуї янголів, що плачуть, та варто відвести погляд фасони починають рухатися і вбивати. Їхній погляд переносить людину в минуле і вони харчуються енергією що виділяється при цьому, а як їм їсти не треба то просто звертають шиї
Якщо ви сумніваєтеся чи дивитися чи ні
:-)