Книга зовсім невелика, але залишає досить глибокий слід і викликає масу важких вражень. Написана від першої особи, щира і відверта розповідь одразу викликає довіру у читача. Тут немає скарг і докорів, є жарти, тепло та турбота, зворушлива ніжність, прагнення вижити маленькими короткими кроками, хоча картина
описаної дійсності страшна. Гол. герой - людина, від якої всі відвернулися. Покидьок, бомж, невдаха, наркоман, нікчема, злодій. Чужий для людського суспільства. Помре, то помре, сам винен. Зневага, злість, ненависть і жорстокість, повний ігнор та побиття - це відношення людей до Джеймса.

Голод і холод, відраза до себе, тотальна самота – ось світ Джеймса. Людина, яку ішні ігнорують. Не помічають та не чують. Вже кілька років він на дні. Але він живий. У притулках, безкоштовних нічліжках, тліє нікчемне марне життя заплутаного, зламаного, зруйнованого хлопця, що приїхав до Лондона з мрією стати рок-зіркою, який пише пісні і виконує їх. Але в результаті наркозалежності став рослиною.

Перше, що вражає читача, це доброта Джеймса. Незважаючи на все, через що йому довелося пройти і винести від людей на вулицях, це добрий інтелігентний хлопець, який намагається зачепитися хоч за щось у цьому житті, але так виходить, що нема за що.
Егоїзм, байдужість, цинізм друзів. Маму він не хоче засмучувати і не пише їй або пише, що все чудово. І ось одного разу в під'їзді випадково натрапляє на голодного хворого кота. Бачить у ньому споріднену душу і хоче допомогти йому, але розуміє, такий господар, як він – не найкращий варіант для кота. І він чекає, поки коту допоможе хтось інший. Стукає у двері, питає, чий кіт, але перед його носом усі зачиняють двері. А кіт хворий, замерз і голодний. І він забирає його до себе. І з цього дня розпочинається нове життя.
Кіт подарував йому ніжність і любов, а у Джеймса з'являється мета - вижити самому, щоб врятувати кота, єдина істота, яка повірила в нього, не судить, а просто любе.