Поки що з кожної поїздки я приводжу 100% розуміння, що Україна найкраща держава, а Харків найкраще місто для життя) Навіть попри мінуси, які є, тому що в інших місцях мінусів набагато більше, як правило. З останнього я випадково почула якусь пісню з футкортів у Яремче, продавчиня мені підказала, що то місцева гуцулка Фіїнка співає. Ну всьо, це тепер одна з моїх улюблених співачок. І жартує вона файно, у неї є канал з місцевим гумором на ютуб. Це моя знахідка, бо у Харкові навряд я би її десь почула, вона не дуже популярна ще співачка. В Чорногорії мене навчили куштувати олівкову олію просто з хлібом, як підготовка до основної стави. Це справді може бути смачно, але олія має бути справжньою і якісною. В Греції я побачила таку круту штуку на балкони, як навіс, який можна рухати за бажанням і відповідно створювати собі потрібну тінь на балконі. У нас такого взагалі не бачила ніде. Хоча думаю, попит був би у людей з відкритими балконами) А народ Одещини мене навчив ненавидіти рис, хах) Довелося там жити два місяці і їсти з ними рис щодня. Для стільки рису це норм. А для мого шлунку та кішечнику було просто жесть)