Іноді мені подобається дивитися на якісь монотонні повторювані рухи: як падають краплі дощу, шелестить листя, повільно розкриваються пелюстки квітів, рухається велосипед чи потяг. У цей час мозок перестає активно мислити, зупиняється метушня, спадає напруження. Так можно деякий час зависнути, ніби випадаючи в астрал. Сьогодні - милі спогади мирного життя.