Десь років у 33-34 мене з головою накрила вікова криза. Життя посипалось абсолютно в усіх сферах. Найнеприємніше, що я не могла зрозуміти причини. Чому? Що я роблю не так? Принципи життя, якими я керувалася до цього - більше не працювали. Тіло і душа відмовлялися підкорюватися. Я буквально не могла піднятися з ліжка.
Ні на одне питання не могла знайти відповідь.
Це було досить страшно. Ніби ти опинився на узбіччі, ніби зайвий у звичному розкладі буття. Падаєш і летиш у прірву, безпорадний.
Повне обмеження і ступор. Чи було у вас таке? Як вибиралися з таких ситуацій?
(Ілюстрація з мережі)