Ліс - це суп. З багатьох інгредієнтів, які здаються несумісними, а потім, коли все добряче перемішати і переварити у величезному казані - починає здаватися, що все так і було і саме для цього його додавали. Десь на дні - найсмачніше - гриби, мох, лишайники. Пряно пахне вологою землею і торішнім чорним листям. Пахне грибами і віє кислувато-зеленим ароматом моху. Булькає болотом і калюжами у глині під коренями скелету берези. Кипить життя на всіх рівнях, перемішується і змінюється просто перед очима. 
Підіймається важка пара туманів, переливаючись шматочками райдуг у краплях роси. Вогко гойдаються пера папоротей і липко капає смола з тріщини в корі - застиглий у часі бурштиновий соус. 
Хочеш суп? Я виростив. 

*фото з інтернету, текст мій.