Художника можна підтримати на Патреоні і побачити нові випуски раніше, якщо стати патроном, ось тут: Gilar
Показати все
Художника можна підтримати на Патреоні і побачити нові випуски раніше, якщо стати патроном, ось тут: Gilar
Показати все
Давненько я нічого не публікувала. А ідей в голові роїлося багато. Тож зрештою я зігнала їх до купи і зліпила в такий-сякий текст.
Анотація: Мирне життя було зруйноване в один день.
Та окрім відсічі на полі бою ворог отримує інше покарання.
Дисклемер: всі події нажаль вигадані. Всі співпадіння з реальними людьми спеціальні.
Приємного читання 😈
Блогерка
Блогерка, з міста, що височіє над злиттям двох річок, увійшла до ліфту втупившись у телефон. В кабіні вже була якась дівчина. Блогерка відмітила стильний білий плащик і знову продовжила сточити відповідь намкрментар. Двері зачинилися і вони поїхали вниз.
Незнайомка уважно роздивлялася її, а потім запитала:
- Це ж ви?
Блогерка відірвалася від екрану і поглянула на дівчину. Та мала великі сірі очі, чорне волосся призібране у хвостики над вухами, і була на пів голови нижча.
- Та блогерка.
Дівчина дістала свій смартфон і увімкнула відео на якому блогерка говорила: “У хахлов новая тема. Оні вєзде ходят і ноют что іх девочек насіл..”
Далі вона на відео вона поливала брудом тих “саложерок” і вихваляла доблесть своїх хлопців.
“Вот і слава прішла” - розплилася у посмішці блогерка. “Сєйчас наверное автограф просить будєт” - і згадуючи чи є в неї з собою ручка відповіла:
- Да! Ето я.
Незнайомка засяяла посмішкою:
- Знайшла! - і схопила блогерку за руки.
Ліфт приїхав на перший поверх. Порожній.
У неї були свої плани. Вона мала заїхати у кілька місць і вирішити свої справи, та замість цього лежала в розірваному одязі на долівці, посеред чужого дому і скавуліла від болю і страху. Між ніг страшенно саднило. Все побите тіло боліло.
Незнайомка у білому плащі стояла і дивилася як вона корчиться.
Це чорняве стерво притягнуло її сюди. Вона знала, що тут відбувалося, та на блідому обличчі не було ні грама співчуття.
- За что?
- Так ти ж сама хотіла.
Незнайомка присіла і піднесла їй до обличчя смартфон з увімкненим відео, яке раніше показувала у ліфті.
- Ти тут говориш, ніби це честь бути зґвалтованою російським солдатом. Та дівчата яким ти це бажала - з цим не згодні. Тому ти їх замінеш. За слова треба нести відповідальність.
Дівчина вимкнула відео і сховала телефон.
Блогерка вже шкодувала про той день коли зняла те трекляте відео.
- В тебе, ще багато таких мерзенних відосиків. - незнайомка ніби читала думки. - І за все сказане треба відповісти. - вона піднялася.
- Відпочила? - запитала вона у блогерки, що намагалася відповзти якнайдалі. - Е ні! Ти замінила двох сімнадцятирічних дівчат і тридцятирічну жінку. І в нас ще кілька точок де треба побувати. На одній будеш замість бабусі сімедисяти двох років, на другій замість дівчинки одинадцяти років. І ще там трьох підліток 14-16 років.
Не зважаючи на тваринний жах у очах блогерки та слабу спробу протесту - дівчина підійшла до неї і міцно схопила її за руку.
Вітер крізь розбиту шибку колихав шторку у пустій кімнаті.
Вони знову були у ліфті будинку блогерки. Та лежала зламаною лялькою на долівці. Сліз вже не було. Сил вистачало лише на якесь тоненьке виття. Хотілося відмитися від усіх дотиків. А потім просто вмерти. Незнайомка стояла поруч і незворушно споглядала на її страждання.
- Сьогодні ти задовольнила два взводи. Ти ж пам'ятаєш їх всіх? - у голові дівчини на підлозі пронеслися обличчя усіх тих звірів у людській подобі. - Бачу пам'ятаєш. - сама собі відповіла незнайомка присівши навпочіпки і уважно роздивляючи блогерку.
Дівчина підняла сповнений болю погляд на свою мучительку.
- Що? Не сподобалося? - просичала брюнетка в обличчя. Та відсахнулася стукнувшися головою об стінку. Бліде обличчя незнайомки було перекошеною такою гримасою ненависті, що здавалося вона готова вчепитися зубами.
- А думаєш сподобалося тим сотням дівчат, чиї життя були понівечені “асвабатителями”? - незнайомка все нижче схилялася до обличчя блогерки, і мало не притиснулася носом. У дівчини на підлозі перехопило подих від того океану ненависті, що плюскотів у сірих очах.
Незнайомка різко відхилилася. Підвелася. Відійшла, відвернулася і почала глибоко дихати.
Двері ліфта і дзенькотом відчинилися. Навпроти були двері квартири блогерки.
- Йди! - холодним голосом наказала незнайомка. Ноги не тримали. Все тіло боліло. Спираючись на стіну блогерка виповзла з кабіни.
- Продовжимо наступного разу. - почула вона, та озирнувшись через плече побачила, що ліфт порожній. Двері зачинилися.
Анотація: Мирне життя було зруйноване в один день.
Та окрім відсічі на полі бою ворог отримує інше покарання.
Дисклемер: всі події нажаль вигадані. Всі співпадіння з реальними людьми спеціальні.
Приємного читання 😈
Блогерка
Блогерка, з міста, що височіє над злиттям двох річок, увійшла до ліфту втупившись у телефон. В кабіні вже була якась дівчина. Блогерка відмітила стильний білий плащик і знову продовжила сточити відповідь намкрментар. Двері зачинилися і вони поїхали вниз.
Незнайомка уважно роздивлялася її, а потім запитала:
- Це ж ви?
Блогерка відірвалася від екрану і поглянула на дівчину. Та мала великі сірі очі, чорне волосся призібране у хвостики над вухами, і була на пів голови нижча.
- Та блогерка.
Дівчина дістала свій смартфон і увімкнула відео на якому блогерка говорила: “У хахлов новая тема. Оні вєзде ходят і ноют что іх девочек насіл..”
Далі вона на відео вона поливала брудом тих “саложерок” і вихваляла доблесть своїх хлопців.
“Вот і слава прішла” - розплилася у посмішці блогерка. “Сєйчас наверное автограф просить будєт” - і згадуючи чи є в неї з собою ручка відповіла:
- Да! Ето я.
Незнайомка засяяла посмішкою:
- Знайшла! - і схопила блогерку за руки.
Ліфт приїхав на перший поверх. Порожній.
У неї були свої плани. Вона мала заїхати у кілька місць і вирішити свої справи, та замість цього лежала в розірваному одязі на долівці, посеред чужого дому і скавуліла від болю і страху. Між ніг страшенно саднило. Все побите тіло боліло.
Незнайомка у білому плащі стояла і дивилася як вона корчиться.
Це чорняве стерво притягнуло її сюди. Вона знала, що тут відбувалося, та на блідому обличчі не було ні грама співчуття.
- За что?
- Так ти ж сама хотіла.
Незнайомка присіла і піднесла їй до обличчя смартфон з увімкненим відео, яке раніше показувала у ліфті.
- Ти тут говориш, ніби це честь бути зґвалтованою російським солдатом. Та дівчата яким ти це бажала - з цим не згодні. Тому ти їх замінеш. За слова треба нести відповідальність.
Дівчина вимкнула відео і сховала телефон.
Блогерка вже шкодувала про той день коли зняла те трекляте відео.
- В тебе, ще багато таких мерзенних відосиків. - незнайомка ніби читала думки. - І за все сказане треба відповісти. - вона піднялася.
- Відпочила? - запитала вона у блогерки, що намагалася відповзти якнайдалі. - Е ні! Ти замінила двох сімнадцятирічних дівчат і тридцятирічну жінку. І в нас ще кілька точок де треба побувати. На одній будеш замість бабусі сімедисяти двох років, на другій замість дівчинки одинадцяти років. І ще там трьох підліток 14-16 років.
Не зважаючи на тваринний жах у очах блогерки та слабу спробу протесту - дівчина підійшла до неї і міцно схопила її за руку.
Вітер крізь розбиту шибку колихав шторку у пустій кімнаті.
Вони знову були у ліфті будинку блогерки. Та лежала зламаною лялькою на долівці. Сліз вже не було. Сил вистачало лише на якесь тоненьке виття. Хотілося відмитися від усіх дотиків. А потім просто вмерти. Незнайомка стояла поруч і незворушно споглядала на її страждання.
- Сьогодні ти задовольнила два взводи. Ти ж пам'ятаєш їх всіх? - у голові дівчини на підлозі пронеслися обличчя усіх тих звірів у людській подобі. - Бачу пам'ятаєш. - сама собі відповіла незнайомка присівши навпочіпки і уважно роздивляючи блогерку.
Дівчина підняла сповнений болю погляд на свою мучительку.
- Що? Не сподобалося? - просичала брюнетка в обличчя. Та відсахнулася стукнувшися головою об стінку. Бліде обличчя незнайомки було перекошеною такою гримасою ненависті, що здавалося вона готова вчепитися зубами.
- А думаєш сподобалося тим сотням дівчат, чиї життя були понівечені “асвабатителями”? - незнайомка все нижче схилялася до обличчя блогерки, і мало не притиснулася носом. У дівчини на підлозі перехопило подих від того океану ненависті, що плюскотів у сірих очах.
Незнайомка різко відхилилася. Підвелася. Відійшла, відвернулася і почала глибоко дихати.
Двері ліфта і дзенькотом відчинилися. Навпроти були двері квартири блогерки.
- Йди! - холодним голосом наказала незнайомка. Ноги не тримали. Все тіло боліло. Спираючись на стіну блогерка виповзла з кабіни.
- Продовжимо наступного разу. - почула вона, та озирнувшись через плече побачила, що ліфт порожній. Двері зачинилися.
Показати все
Художника можна підтримати на Патреоні і побачити нові випуски раніше, якщо стати патроном, ось тут: Gilar
Показати все
5. Аерічна Імперія
Аеричну Імперію у 1987 році заснував п'ятирічний Ерік Ліс із Канади. Столицею він призначив планету Земля, але віртуальна держава, як стверджує імператор, також володіє територіями на Плутоні та Марсі.
З прапора Аеричної Імперії на червоно-білому фоні посміхається смайлик, а найвищою державною цінністю тут оголошено веселощі. Якщо поділяєте по-дитячому безтурботні погляди на світ та його межі – приєднуйтесь: це безкоштовно!
Аеричну Імперію у 1987 році заснував п'ятирічний Ерік Ліс із Канади. Столицею він призначив планету Земля, але віртуальна держава, як стверджує імператор, також володіє територіями на Плутоні та Марсі.
З прапора Аеричної Імперії на червоно-білому фоні посміхається смайлик, а найвищою державною цінністю тут оголошено веселощі. Якщо поділяєте по-дитячому безтурботні погляди на світ та його межі – приєднуйтесь: це безкоштовно!
4. Тахрірістан
ФураФініті (Furaffinity) - популярний веб-сайт, присвячений фуррі-мистецтву та спілкуванню. Його було заблоковано в Росії через дії користувача Deffet/Tyrix, який був заблокований на сайті. Він разом з рештою учасників держави Тахрірістан намагався домогтися блокування ФураФініті в Росії і надав інформацію про неправильну діяльність сайту. Це викликало розгляд блокування сайту, що зрештою призвело до його блокування. Deffet/Tyrix не підтримує інтернет-цензуру у Росії, але використовував її у своїх інтересах. Це з його віртуальним державою, званим Тахрірістаном.
ФураФініті (Furaffinity) - популярний веб-сайт, присвячений фуррі-мистецтву та спілкуванню. Його було заблоковано в Росії через дії користувача Deffet/Tyrix, який був заблокований на сайті. Він разом з рештою учасників держави Тахрірістан намагався домогтися блокування ФураФініті в Росії і надав інформацію про неправильну діяльність сайту. Це викликало розгляд блокування сайту, що зрештою призвело до його блокування. Deffet/Tyrix не підтримує інтернет-цензуру у Росії, але використовував її у своїх інтересах. Це з його віртуальним державою, званим Тахрірістаном.
3. Королівство Талосса
Мабуть, найвідоміша віртуальна держава — Талосса — була заснована 1979 року 13-річним Робертом Беном Медісоном у його спальні у Мілуокі. Медісон, він же Король Роберт I, навіть стверджує, що термін «віртуальна держава» винайшов він. Історично Королівство Талосса «розташоване» на західному березі Талоського моря (озера Мічиган) у штаті Вісконсін, але більшість активних підданих зараз живуть у різних куточках світу. Ідея Талоси досі має багато прихильників — все завдяки детально продуманій структурі, багатій культурі та розвиненій оригінальній мові, в якій понад сто тисяч слів.
Мабуть, найвідоміша віртуальна держава — Талосса — була заснована 1979 року 13-річним Робертом Беном Медісоном у його спальні у Мілуокі. Медісон, він же Король Роберт I, навіть стверджує, що термін «віртуальна держава» винайшов він. Історично Королівство Талосса «розташоване» на західному березі Талоського моря (озера Мічиган) у штаті Вісконсін, але більшість активних підданих зараз живуть у різних куточках світу. Ідея Талоси досі має багато прихильників — все завдяки детально продуманій структурі, багатій культурі та розвиненій оригінальній мові, в якій понад сто тисяч слів.
2. Вестарктика
Вестарктика (англ. Westarctica) - перша віртуальна держава на території Антарктиди, заснована в 2001 Тревісом Макгенрі. Воно розташоване у Західній Антарктиді на землі Мері Берд. У державі використовується спеціальна валюта – долари Вестарктики. Тревіс Макгенрі оголосив себе великим герцогом держави та створив прапор та гімн.
Вестарктика (англ. Westarctica) - перша віртуальна держава на території Антарктиди, заснована в 2001 Тревісом Макгенрі. Воно розташоване у Західній Антарктиді на землі Мері Берд. У державі використовується спеціальна валюта – долари Вестарктики. Тревіс Макгенрі оголосив себе великим герцогом держави та створив прапор та гімн.
1. Сіленд
І, звичайно, найвідоміше - князівство Сіленд - віртуальна держава, яка була проголошена в 1967 році британським майором Педді Роєм Бейтсом. Воно претендує на суверенітет над територією морської платформи у Північному морі близько 10 кілометрів від британського узбережжя. Князем Сіленд є Михайло I Бейтс. У країні діє конституція і економіка заснована на сучасному британському праві. Хоча Сіленд не визнана міжнародною спільнотою як незалежна держава, вона розвиває свою атрибутику, включаючи прапор, герб та гімн.
І, звичайно, найвідоміше - князівство Сіленд - віртуальна держава, яка була проголошена в 1967 році британським майором Педді Роєм Бейтсом. Воно претендує на суверенітет над територією морської платформи у Північному морі близько 10 кілометрів від британського узбережжя. Князем Сіленд є Михайло I Бейтс. У країні діє конституція і економіка заснована на сучасному британському праві. Хоча Сіленд не визнана міжнародною спільнотою як незалежна держава, вона розвиває свою атрибутику, включаючи прапор, герб та гімн.
Показати все