Я дуже люблю своє місто. Гуляючи його старовинними вуличками, я поринаю у світ своїх мрій та історій. І кожного разу зустрічаю якісь нові дива та знаки, що мають сенс лише для мене. Одним із особливих маршрутів є вулиця, що веде до будинку де я жила в дитинстві, де народились мої перші фантазії. Там вже давно мешкають інші люди і не лишилось нічого колишнього, але лишилась стара акація, яка росте на вулиці біля дому. Я раптом побачила, що формою гілок вона нагадує кабалістичне Дерево життя. 
Тож у тій реальності, яка побудована снами, спогадами та мріями, там тепер мій маленький райський сад :) Одного дня, коли я проходила повз, мене привітав голосний спів півня. Є багато причин чого мене це так розвеселило (хоча б тому що мій василіск - трохи півень :) ), і виникло бажання втілити це все у рисунку :)