Сиджу я, значить, і радію, що я вже не працюю в зоомагазині і "шо не робиться - то всьо к луччєму".
А все через те, що будь-яке недовге відключення у нас в магазині дорівнювало половині пиздец. А іноді навіть цілому.
В першу чергу – це проблеми з обладнанням в акваріумах. Відповідальні власники рибов мене зрозуміють. Бо якщо вмикають електрику - це жопа, особливо взимку: в тебе є купа тропічних рибов, які не дуже люблять, коли вода з рідних 25°С поступово сповзає до 15°С. А деякі ще й чутливі до відсутності аерації (отих бульбашок, які там не для просто так шоб красіво собі булькають, а щоб кисню у воді було більше). І чим довше немає електрики - тим більше ти сивієш хутром на сраці.
І рибов жалко, бо вони почнуть мерзнути і задихатися, і зарплатню теж жалко - бо дохлих рибов спишуть з твоєї зп.
В другу чергу - комп, сканер штрих-кодів,термінал банку і РРО теж, сука, не працюють і тобі треба з ліхтарем записувати барахло, яке продав і гроші, які отримав. Це робиться для того, щоб не провтикати ніц з барахла і зробити собі трохи менше геморою після включення. Бо ти маєш потім до закриття фіскальної зміни РРО встигнути все те вибити в касу і попроводити. І не помилитися. Бо тоді треба буде писати пояснювальну і все одно від фіскалки на ФОП прийде штраф за помилки.
А вже після всього йдуть дибіли.
Бо дибіли - то святе. Якщо вас відрубали від мережі - чекай свіжу партію креативних дибілів.
Ситуйовина раз:
"А у вас зовсім світла нема? Зовсім-зовсім? У цілому магазині?"
Так і хочеться відповісти: "Нє, я там трохи світла приховав у холодильнику, щоб не вивітрилось".
Зазвичай такі питання задають, коли у цілої вулиці немає електрики. Причому, з прозоро-ясними оченятами і дурнуватою посмішкою.
Ситуйовина два:
"Ой, а мені треба рибка така, щоб не просто в полосочку, а ще й в крапочку, оті маленькі. Як не видно? А чого? А давайте я на тєлєфоні фанарік включу? А чого нізя?"
А нізя того, що від сраних блять "фанаріків" риба сліпне. І це пояснити неможливо. Їм горить отпрямщас купити рибку. Плюс, налякані риби у напівтемряві лякаються і шугають об скло головою. Плюс декілька нових трупів до тих, кому вже нестача повітря зробила дерев'яний макінтош.
Ситуйовина три:
Любителі відтінків у темряві. Приходять під вечір, коли видно навіть з ліхтарем як у Мохаммеда Алі у дупі. "А мнє нада свєтло-бєжево-зелёно-бурий ошейнік, шоб пад цвєт глазок!"
Зазвичай говорять, розтягуючи голосні і па-рюсске. Тіпа такі круті особини. Суржик - то грєх і пазор. На українську мову плюються.
Такі їдять твій ліхтарний акум, твої мізки і твої очі, бо темно, сліпить той ліхтар і ще й оці перебирання амуніції у темряві. Рррррр!
Наступного дня приходять зробити повернення, бо сіро-буро-малиновий тон трохи менш буро-малиновий, як хотілося б. І занадто сірий.
Єдиний плюс - стрічаються рідко.
Сподіваюсь, що під час війни такі "крутиє" вимерли і моїм наступникам працюється трохи легше.
Ситуйовина чотири:
"А подивіться мені ціну, я просто цікавлюся" на товар, який щойно в темний загробний морок твоєї душі твого магазину втягує замилений експедитор.
Такі дуже ображаються і хотять скаржитися. У всі, мать їх, інстанції. Те, що десь там аварія і взагалі-то це не моя примха, що я не знаю ціни нового товару в базі (а я був ще й не товарознавець і націнки не входили в коло моїх знань).
Плюси: ще жодного разу не було жодної скарги.
Ситуйовина п'ять:
"А у мене тільки карта..."
За дивним збігом обставин, такі істоти живуть у твоєму ж корпусі або в сусідньому і в них теж (нєажиданна! 😂) немає світла, і коли виходили - теж не було.
Ситуйовина шість:
"Срочно звони діспєчєру, чьо ти в темноті сидиш" та інші "полєзні совєти".
Діствітільна... 🤦♂️
Тож зараз я вільний, як птіч і як лікар в тому анекдоті:
– Лікарю, в мене болить туто, туто і туто, а ще стріляє отуто.
– Добре, добре...
– Що ж тут добре, лікарю?
– Добре, що в мене такого немає.
