Історії з життя
92 пости - 14 підписників
Таке відчуття ніби довбанарусня думає, що якщо у нас не буде світла всю зиму, ми підемо з ними на мир. Серйозно??? Покажіть мені ту сволоту, що погодиться, своїми руками придушу!!! Та пішли вони вслід за кораблем, я і без світла проведу зиму аби не з цими довбаними москалями. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
А саме бісюче, що сволота, яка здала позиції електроустанов досі в Україні бо розуміє, що якщо злиняє то відразу себе видасть.🤬🤬🤬
Показати все
Сиджу я, значить, і радію, що я вже не працюю в зоомагазині і "шо не робиться - то всьо к луччєму".
А все через те, що будь-яке недовге відключення у нас в магазині дорівнювало половині пиздец. А іноді навіть цілому. 
В першу чергу – це проблеми з обладнанням в акваріумах. Відповідальні власники рибов мене зрозуміють. Бо якщо вмикають електрику - це жопа, особливо взимку: в тебе є купа тропічних рибов, які не дуже люблять, коли вода з рідних 25°С поступово сповзає до 15°С. А деякі ще й чутливі до відсутності аерації (отих бульбашок, які там не для просто так шоб красіво собі булькають, а щоб кисню у воді було більше). І чим довше немає електрики - тим більше ти сивієш хутром на сраці.
І рибов жалко, бо вони почнуть мерзнути і задихатися, і зарплатню теж жалко - бо дохлих рибов спишуть з твоєї зп.

В другу чергу - комп, сканер штрих-кодів,термінал банку і РРО теж, сука, не працюють і тобі треба з ліхтарем записувати барахло, яке продав і гроші, які отримав. Це робиться для того, щоб не провтикати ніц з барахла і зробити собі трохи менше геморою після включення. Бо ти маєш потім до закриття фіскальної зміни РРО встигнути все те вибити в касу і попроводити. І не помилитися. Бо тоді треба буде писати пояснювальну і все одно від фіскалки на ФОП прийде штраф за помилки.

А вже після всього йдуть дибіли.
Бо дибіли - то святе. Якщо вас відрубали від мережі - чекай свіжу партію креативних дибілів.

Ситуйовина раз:
"А у вас зовсім світла нема? Зовсім-зовсім? У цілому магазині?"
Так і хочеться відповісти: "Нє, я там трохи світла приховав у холодильнику, щоб не вивітрилось".
Зазвичай такі питання задають, коли у цілої вулиці немає електрики. Причому, з прозоро-ясними оченятами і дурнуватою посмішкою.

Ситуйовина два:
"Ой, а мені треба рибка така, щоб не просто в полосочку, а ще й в крапочку, оті маленькі. Як не видно? А чого? А давайте я на тєлєфоні фанарік включу? А чого нізя?"
А нізя того, що від сраних блять "фанаріків" риба сліпне. І це пояснити неможливо. Їм горить отпрямщас купити рибку. Плюс, налякані риби у напівтемряві лякаються і шугають об скло головою. Плюс декілька нових трупів до тих, кому вже нестача повітря зробила дерев'яний макінтош.

Ситуйовина три:
Любителі відтінків у темряві. Приходять під вечір, коли видно навіть з ліхтарем як у Мохаммеда Алі у дупі. "А мнє нада свєтло-бєжево-зелёно-бурий ошейнік, шоб пад цвєт глазок!"
Зазвичай говорять, розтягуючи голосні і па-рюсске. Тіпа такі круті особини. Суржик - то грєх і пазор. На українську мову плюються.
Такі їдять твій ліхтарний акум, твої мізки і твої очі, бо темно, сліпить той ліхтар і ще й оці перебирання амуніції у темряві. Рррррр!
Наступного дня приходять зробити повернення, бо сіро-буро-малиновий тон трохи менш буро-малиновий, як хотілося б. І занадто сірий.
Єдиний плюс - стрічаються рідко.
Сподіваюсь, що під час війни такі "крутиє" вимерли і моїм наступникам працюється трохи легше.

Ситуйовина чотири:
"А подивіться мені ціну, я просто цікавлюся" на товар, який щойно в темний загробний морок твоєї душі  твого магазину втягує замилений експедитор. 
Такі дуже ображаються і хотять скаржитися. У всі, мать їх, інстанції. Те, що десь там аварія і взагалі-то це не моя примха, що я не знаю ціни нового товару в базі (а я був ще й не товарознавець і націнки не входили в коло моїх знань). 
Плюси: ще жодного разу не було жодної скарги. 

Ситуйовина п'ять:
"А у мене тільки карта..." 
За дивним збігом обставин, такі істоти живуть у твоєму ж корпусі або в сусідньому і в них теж (нєажиданна! 😂) немає світла, і коли виходили - теж не було. 

Ситуйовина шість:
"Срочно звони діспєчєру, чьо ти в темноті сидиш" та інші "полєзні совєти". 
Діствітільна... 🤦‍♂️

Тож зараз я вільний, як птіч і як лікар в тому анекдоті:
– Лікарю, в мене болить туто, туто і туто, а ще стріляє отуто. 
– Добре, добре... 
– Що ж тут добре, лікарю? 
– Добре, що в мене такого немає. 
Показати все
Це нормально, водночас радіти тому, що випав сніг і трохи стресувати, бо зараз приблизно та ж погода як тоді коли почалася ця вся фігня?
Показати все
У нас були, багато і різних.
До того, як виникли соцмережі і ми завели у них профілі, ці зошити замінювали нам соцмережі. 
Для зручності, кожен заводив зошит, бажано "загальний", товстий і передавав його по колу своїм друзям і однокласникам, паралельно заповнюючи такі самі зошити інших. 
У результаті кожен мав "профіль" всіх знайомих, де були записані їх улюблені фільми, музика, вподобання в їжі і ще купа інформації. Цілі досьє! 
Причому хоч вели їх переважно дівчата, хлопці теж часто робили такі зошити. Була навіть розгортка для подарунків (найчастіше це були наклейки і маленькі календарики) в центрі цього зошита, де черговий записуючи лишав власнику зошита якусь приємну пласку дрібничку. 
А у вас таке було? 

Пропоную пограти в цю гру з минулого: напишіть списком відповіді на наступні питання:


1. Ім'я (нікнейм). 
2. Дата народження (можна не вказувати рік, якщо не хочете). 
3. Ваш знак зодіаку. 
4. Ваша улюблена тварина. 
5. Ваш улюблений колір. 
6. Ваш улюблений актор. 
7. Ваша улюблена музика. 
8. Ким ви мріяли стати в дитинстві? 
9. Ваша улюблена їжа. 
10. Додайте картинку, яка вам дуже подобається. 

Показати все
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙
🇺🇦🇺🇦🇺🇦ХЕРСОН ЦЕ УКРАЇНА 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙
🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳🥳
Показати все
Ілюстрація
Я знаю, що ви відчули смак і запах навіть через фото☺️
Показати все
Навіть не пам'ятаю коли перестала вірити в Діда Мороза, але останнім часом я все більше чекаю новорічної ночі, щоб загадати бажання, одне єдине: "нехай закінчиться війна"...
Показати все
Я колись тиждень доглядав за удавом, жабою і павуком. Не котики, скажу я вам, але досить цікаві тварини. 

А ще мене колись  просили допомогти перевезти колекцію кактусів через усе місто. А кактуси виявилися розміром з добрячий кущ. 

А колись ми з однією знайомою переносили односпальне ліжко через два райони, бо у неї не було грошей на перевізника. А ще в нас був такий графік роботи, що по ліжко ми пішли о десятій вечора і донесли з точки А в точку В аж через дві години. Люди, які спішили додому, дуууууже підозріло на нас тоді дивилися. 🤣 

Показати все
Ілюстрація
Ця коза вирішила не тільки допомогти конструювати піджак, а й пошити його
Ілюстрація
Показати все
Картопляни 🥔, у вас є пісня, яка у вас асоціюється з дитинством?
В мене, наприклад, це - "Сонько-Дрімко", мене насправді трохи дивує той факт, що вона українською, а не рососійською, бо я вирісла на Донбассі, і там більшість російськомовні, включаючи, нажаль, мене, але я не про це..

Мені стало цікаво звідки вона взагалі в нашій родині взялася, я спитала мамі, яка мені її , особисто і співала, і відповідь отримала "тю, я не пам'ятаю, просто знаю її то й все, може з дітьми в музикалці вчила"
Ага, цікавої сімейної історії, в котрій цю пісню своїм дітям співали ще мої пра-пра, не вийшло 😂😂 Хоча, взяти навіть мою молодшу сестру, вона замість колискової весь час просила вімкнути мій запис на пісню "Загублений рай" - Арія
Мені було 10, коли вона народилась, і я тоді перлась по Арії, і на якийсь концерт у мами на вокалі, ми робили в студії запис цієї пісні, і вона в мами на телефоні була.
Так от, мала з народження, заспокоювалась під неї і засинала, жодні колискові не слухала чомусь 😅 Ото вона така взбалмошна і вирісла на таких піснях 😂
 Ну якось так, тут нижче залишу текст цієї колискової, вона прикольна, може комусь знадобиться)

*До речі в маминій версії останнього куплету не існувало взагалі 😂😂
🎶
Пізня вже годинка,
Чом не спиш, дитинко?
Он твоя матуся
Кличе Сонька-Дрімка

На котячих лапках
Сонько-Дрімко ходить.
Каже він малятам:
"Пустувати годі!"
Гра закінчилась,
Матінка втомилась
В ліжко лягай,
Швидше засинай.

Сонько-Дрімко носить
Всім, хто лиш попросить,
В кошику лозовім
Казочки чудові.
Принесе співанку,
Тиху колисанку.
Хто її послуха —
Спатиме до ранку.

Синку маленький, донечко рідненька
Нічка прийшла, спатоньки пора.

А-а-а-а...
Завтра Сонько-Дрімко
Прийде в кожну хату.
Знову наших діток
Буде колисати.


Показати все