Попередня частина.
Двері Лабірінтіану було відчинено і нічого не завадило полізти у його нетрі. Прорубавшись крізь натовп примар, драугрів і примарних драугрів, я нарешті знайшов, що шукав. І тут очікував облом.
Двері Лабірінтіану було відчинено і нічого не завадило полізти у його нетрі. Прорубавшись крізь натовп примар, драугрів і примарних драугрів, я нарешті знайшов, що шукав. І тут очікував облом.

Здавалося б, що таке замок рівня адепт? Тимчасова перепона, яку можна пройти, не витративши жодної відмички? А дзуськи! Це з Облівіону можна було зламати будь-який замок, просто проявивши деяке терпіння, а от в Морровінді треба було розвинути відповідну навичку до певного рівня.
От і тут те ж саме. Завдяки модам, звісно. Не можна просто так взяти і відкрити замкнену скриню чи двері, якщо ти в цьому профан. Звісно, ти можеш узяти цю свою величезну сокиру і розтрощити його (якщо рівень навички володіння зброєю дозволяє), або скористатися відповідним закляттям відповідного рівня. Але ці варанти для тебе закриті, тож доводиться повертатися і йти за універсальним ключем.
Але спершу треба прошмигнути назад до входу.
От і тут те ж саме. Завдяки модам, звісно. Не можна просто так взяти і відкрити замкнену скриню чи двері, якщо ти в цьому профан. Звісно, ти можеш узяти цю свою величезну сокиру і розтрощити його (якщо рівень навички володіння зброєю дозволяє), або скористатися відповідним закляттям відповідного рівня. Але ці варанти для тебе закриті, тож доводиться повертатися і йти за універсальним ключем.
Але спершу треба прошмигнути назад до входу.

Тож, був узятий курс на камінь-охоронець знаку Башти. Дорогою через зграю мерців довелося піти в іншу сторону і зробити ще один величезний гак, заодно завітавши до одного цікавого персонажа.

На околиці вайтранської тундри стоїть його будиночок, а всередині живе він - художник, настільки одержимий своєю творчістю, що прогаяв початок апокаліпсису. І нехай. Нехай живе у своєму маленькому світі, бідолашний, і не знає, яке жахіття коїться за вхідними дверми. Попросив мене принести йому квіточок, щоб було з чого зробити фарби. Звісно, чом би й ні?
Наступного дня серед руїн Данстару був зустрітий ще один кадр, котрий ніяк не втямить, що тут коїться і куди всі поділись.
Наступного дня серед руїн Данстару був зустрітий ще один кадр, котрий ніяк не втямить, що тут коїться і куди всі поділись.

Після візиту до каменю Башти була зроблена невеличка прогулянка до Колегії Вінтерхолду за припасами і до Саарталу - по частину амулету Йуріка Голдурсона.
За час попередніх пригод було знайдено кілька книг з закляттями, от тільки скористатися ними мій варвар не може. Зате може "мохизуватися" аж 12 одиницями запасу магії (моди, моди і ще раз моди)...
За час попередніх пригод було знайдено кілька книг з закляттями, от тільки скористатися ними мій варвар не може. Зате може "мохизуватися" аж 12 одиницями запасу магії (моди, моди і ще раз моди)...

Після цього вже ніщо не утримувало від повернення в Лабірінтіан, щоб відчинити кляті двері і отримати чарівне знаряддя.

Фінальним етапом у підготовці до боротьби з драконами стала подорож до каменю Атронаху.
Там же було прийнято рішення спершу дослідити і пройти квест "Дракон під Вайтраном", доки Вайтран не був окупований ордою мертвечини. А це станеться дуже скоро.
Читати далі.
Там же було прийнято рішення спершу дослідити і пройти квест "Дракон під Вайтраном", доки Вайтран не був окупований ордою мертвечини. А це станеться дуже скоро.
Читати далі.
