Походив з роду вершників Ґавіїв. Народився у м. Мінтурни (теперішнє Мінтурно, Кампанія), де жив більшу частину життя. Уславився своїми бенкетами, марнотратством та кулінарними шедеврами за часів імператорів Августа і Тиберія. Отримав когномен Апіцій від імені гульвіси Апіція, що жив 90 року до н. е. та був сучасником Публія Рутілія[3]. Завдяки шлюбу своєї доньки з впливовим префектом преторіяСеяном отримав вплив у часи володарювання Тиберія. Учасниками його бенкетів були Луцій Елій Сеян, Гай Цільній Меценат, Друз Молодший, Луцій Антістій Вет.
Його ім'я стало прізвиськом для гурманів. Розтринькавши більшу частину своїх статків у 400 млн сестерціїв (лише 100 млн сестерціїв на страви), але все ще володіючи значним достатком у 10 млн сестерціїв, він отруївся, вважаючи, що той спосіб життя, який йому довелося б вести з обмеженими засобами, є вмирання з голоду[4].
Марк Ґавій Апіцій (лат. Marcus Gavius Apicius; близько 25 до н. е. — до 42) — гурман, кулінар, письменник, багатій часів ранньої Римської імперії.
Походив з роду вершників Ґавіїв. Народився у м. Мінтурни (теперішнє Мінтурно, Кампанія), де жив більшу частину життя. Уславився своїми бенкетами, марнотратством та кулінарними шедеврами за часів імператорів Августа і Тиберія. Отримав когномен Апіцій від імені гульвіси Апіція, що жив 90 року до н. е. та був сучасником Публія Рутілія[3]. Завдяки шлюбу своєї доньки з впливовим префектом преторія Сеяном отримав вплив у часи володарювання Тиберія. Учасниками його бенкетів були Луцій Елій Сеян, Гай Цільній Меценат, Друз Молодший, Луцій Антістій Вет.
Його ім'я стало прізвиськом для гурманів. Розтринькавши більшу частину своїх статків у 400 млн сестерціїв (лише 100 млн сестерціїв на страви), але все ще володіючи значним достатком у 10 млн сестерціїв, він отруївся, вважаючи, що той спосіб життя, який йому довелося б вести з обмеженими засобами, є вмирання з голоду[4].