Генетично, сучасні люди майже ідентичні нашим стародавнім родичам; не хід еволюції дозволив нам осягнути все складніші і складніші концепції, а накопичення знань, які ми зібрали та передали. Якби людина не варилася у цій інформації з народження, вона б була такою ж розумною і обізнаною, як люди 100 000 років тому.

Звісно їнглети можуть мати здатність до інтелектуального розвитку, як і люди (наскільки відомо), однак значно більша проблема полягає в тому, що їх суспільство тільки-но нещодавно перебороло поріг базового виживання, тож в них не було ресурсів та осіб (їнглетська потуга) для накопичення знання.

До того ж, проблема що турбує старійшин, є загальною для усієї Землі та виникає кожного разу, коли більш розвинена культура зустрічає менш розвинену. «Запозичення» досягнень більш розвиненої культури дозволило б значно пришвидшити розвиток, однак майже завжди це призводить до культурної асиміляції.