Я вижив у 2022.
Згадується мемчик про "колись ти дістанеш з кишені старої куртки шматочок тканини. Це буде маленька медична маска і ти ностальгічно посміхнешся, поправляючи бронежилет". 
Найкращим сценарієм було б те, коли б ми ніколи не змогли назвати 2022-й "старими добрими часами". 
А русню - друзями. 
Хороші живі русскі люди є, тільки їх настільки мало і вони настільки не в заболотьє, що цією величиною можна знехтувати, як казав мій учитель фізики. 
Всі інші хороші русскі люди - це дохлі особини. Тому що заїбали, кончені довбойоби. Заїбали кидати залізяччя з вибухівкою нам на головы. Заїбали бути безхребетними істотами, що навіть ціп'яки у порівнянні з ними мають стєржень і в цілому круті сущєства, які в дупі живуть за власним бажанням, а не того, що їм так сказали з тєлєка. 
Заїбали нести маячню, брєд, пздьож і прпагандонство. 
Тому сьогодні я підняв келих вініща за те, щоб всі русскі отримали мізки, а коли їх організми не змогли б їх прийняти - щоб повиздихли. І щоб хуйло здохло якнайшвидше, бо то я навіть не знаю, як називається цей вид шизофренії. 

А нам усім - вижити і побачити, як рухне московія просто на москальню, а на її руїнах будуть їбатися жаби й гадюки. 
І щоб усе у нас ставало на краще. 
Іскрєннє з вами разом, 
ваш Папугайчик Жакоша.
Новоріччя вам і всього такого. 

Від  @Liubava ,у якої зараз дуже погано ловить інтернет. 

Як казав Дамблдор: 

Зараз світла часто немає зовні, пропоную поділитися світлом всередині: давайте писати історії і цитати, які не дають нашим кукухам спакувати валізу і відлетіти. 

Для мене таким світлом є тварини і казки.
Колись давно я обожнював (та що гріха таїти - обожнюю і зараз!) казки Всеволода Нестайка про Лісову школу.  І взагалі всього Нестайка, бо він класний.
У кого є діти молодшого шкільного віку - рекомендую читати. Скоріше за все, ці книги є у більшості бібліотек, тому можна навіть обійтися без електрики. Там якраз про те, що що б там не сталося - треба триматися разом і стояти на своєму. І що добро переможе зло.

А ще Сашко Лірник у Фейсбуку розсилає на електронні пошти свої аудіоказки (аж чотири години казок - уявляєте?) всім бажаючим, навіть якщо у вас немає змоги заплатити. Або хто скільки може - це непринципово. Ми ще не замовляли, але в коментарях народ ділиться позитивними враженнями.

Запрошую до спілкування у коментарі до цього допису.

Сиджу я, значить, і радію, що я вже не працюю в зоомагазині і "шо не робиться - то всьо к луччєму".
А все через те, що будь-яке недовге відключення у нас в магазині дорівнювало половині пиздец. А іноді навіть цілому. 
В першу чергу – це проблеми з обладнанням в акваріумах. Відповідальні власники рибов мене зрозуміють. Бо якщо вмикають електрику - це жопа, особливо взимку: в тебе є купа тропічних рибов, які не дуже люблять, коли вода з рідних 25°С поступово сповзає до 15°С. А деякі ще й чутливі до відсутності аерації (отих бульбашок, які там не для просто так шоб красіво собі булькають, а щоб кисню у воді було більше). І чим довше немає електрики - тим більше ти сивієш хутром на сраці.
І рибов жалко, бо вони почнуть мерзнути і задихатися, і зарплатню теж жалко - бо дохлих рибов спишуть з твоєї зп.

В другу чергу - комп, сканер штрих-кодів,термінал банку і РРО теж, сука, не працюють і тобі треба з ліхтарем записувати барахло, яке продав і гроші, які отримав. Це робиться для того, щоб не провтикати ніц з барахла і зробити собі трохи менше геморою після включення. Бо ти маєш потім до закриття фіскальної зміни РРО встигнути все те вибити в касу і попроводити. І не помилитися. Бо тоді треба буде писати пояснювальну і все одно від фіскалки на ФОП прийде штраф за помилки.

А вже після всього йдуть дибіли.
Бо дибіли - то святе. Якщо вас відрубали від мережі - чекай свіжу партію креативних дибілів.

Ситуйовина раз:
"А у вас зовсім світла нема? Зовсім-зовсім? У цілому магазині?"
Так і хочеться відповісти: "Нє, я там трохи світла приховав у холодильнику, щоб не вивітрилось".
Зазвичай такі питання задають, коли у цілої вулиці немає електрики. Причому, з прозоро-ясними оченятами і дурнуватою посмішкою.

Ситуйовина два:
"Ой, а мені треба рибка така, щоб не просто в полосочку, а ще й в крапочку, оті маленькі. Як не видно? А чого? А давайте я на тєлєфоні фанарік включу? А чого нізя?"
А нізя того, що від сраних блять "фанаріків" риба сліпне. І це пояснити неможливо. Їм горить отпрямщас купити рибку. Плюс, налякані риби у напівтемряві лякаються і шугають об скло головою. Плюс декілька нових трупів до тих, кому вже нестача повітря зробила дерев'яний макінтош.

Ситуйовина три:
Любителі відтінків у темряві. Приходять під вечір, коли видно навіть з ліхтарем як у Мохаммеда Алі у дупі. "А мнє нада свєтло-бєжево-зелёно-бурий ошейнік, шоб пад цвєт глазок!"
Зазвичай говорять, розтягуючи голосні і па-рюсске. Тіпа такі круті особини. Суржик - то грєх і пазор. На українську мову плюються.
Такі їдять твій ліхтарний акум, твої мізки і твої очі, бо темно, сліпить той ліхтар і ще й оці перебирання амуніції у темряві. Рррррр!
Наступного дня приходять зробити повернення, бо сіро-буро-малиновий тон трохи менш буро-малиновий, як хотілося б. І занадто сірий.
Єдиний плюс - стрічаються рідко.
Сподіваюсь, що під час війни такі "крутиє" вимерли і моїм наступникам працюється трохи легше.

Ситуйовина чотири:
"А подивіться мені ціну, я просто цікавлюся" на товар, який щойно в темний загробний морок твоєї душі  твого магазину втягує замилений експедитор. 
Такі дуже ображаються і хотять скаржитися. У всі, мать їх, інстанції. Те, що десь там аварія і взагалі-то це не моя примха, що я не знаю ціни нового товару в базі (а я був ще й не товарознавець і націнки не входили в коло моїх знань). 
Плюси: ще жодного разу не було жодної скарги. 

Ситуйовина п'ять:
"А у мене тільки карта..." 
За дивним збігом обставин, такі істоти живуть у твоєму ж корпусі або в сусідньому і в них теж (нєажиданна! 😂) немає світла, і коли виходили - теж не було. 

Ситуйовина шість:
"Срочно звони діспєчєру, чьо ти в темноті сидиш" та інші "полєзні совєти". 
Діствітільна... 🤦‍♂️

Тож зараз я вільний, як птіч і як лікар в тому анекдоті:
– Лікарю, в мене болить туто, туто і туто, а ще стріляє отуто. 
– Добре, добре... 
– Що ж тут добре, лікарю? 
– Добре, що в мене такого немає. 

Саме відео не моє, але якось так я б його назвав.
Бо на відміну від інших дрібних видів птахів, які при утриманні їх у руках намагаються втекти або просто завмирають, синиці будуть вас довбати з агресивністю бульдога. Усі синиці. Навіть ось ця - блакитна синиця, одна з найменших. 

З точки зору новинних сайтів це, звісно, дуже несвіжа новина, але варта того, щоб дізнатися трохи більше, бо а) це про біологію, тварин і усьотакоє, і б) доволі смішна.

У 2017-му році в американському штаті Орегон сталася найслизькіша ДТП у світі. На шляху до аеропорту перекинулася вантажівка з 3,5 тоннами міксин. А міксина - це така водяна тварючка, яка відноситься до класу круглоротих - тобто це вже хребетне, але ще без щелеп (І без хребців теж. Але щелепне. Але без хребців. Хоча у одного роду все-таки трохи є... Коротше кажучи, там усьо складно, капєц...). У неї взагалі дуже цікава фізіологія, але головним і принциповим в цій історії є те, що коли міксина лякається, то починає виробляти якісь рекордні кількості слизу, які ще після виділення взаємодіють з навколишньою водою... Власне, за хвилину скотиняка розміром з вужика опиняється вкритою 20(!) літрами якісного слизу, що консистенцією нагадує рідкуватий слайм - липко-слизька (в сенсі що налипає на все, але і ковзає по тому, що нею ж вкрито) і розтягується майже на півметра. Хижачелло, яке захоче тою міксиною поласувати, несподівано виявить, що всі отвори на його необачній тушці заліплені цією гидотою, зуби в ній послизаються і взагалі, коли зябри-ніздрі-очі не відчиняються, стає якось не до делікатесів. Чудова, я вам скажу, у міксин стратегія виживання, дієва проти більшості хижаків. Ну, крім людей, звісно - людині будь-яка хрінь до одного місця і тому міксини вважаються делікатесом в тих же Штатах і в країнах Азії, де жеруть ВЗАГАЛІ УСЕ, що росте, літає чи бігає повз.
А тепер уявіть, як сильно перепудилися ті три з половиною тонни міксин у перекинутій вантажівці. Власне кажучи, на тому відрізку шляху гальмувати було марно, бо налякані міксини - це капєц який якісний лубрикант. Обійшлося без жертв, на диво, один водій відбувся легкими синцями, але десяток машин - total loss і дорогу відмити, щоб відкрити, змогли не одразу.
Першоджерело

А осьо так виглядає ця херня наживо.
Не розумію, як взагалі комусь приходить в голову ідея це жерти.