Сто років не писав статті, але спробую дещо пояснити новим користувачам щодо значення природного вірусіння інформації і його переваги над штучним, через рекламу. Поїхали! 
Вже вкотре бачу пости, коментарі і зауваження "А чого немає реклами Картопельки?" Еге-гей, адміни, альо, ви там не альо, чи що? Де банери, рекламні врізки, друк на біг-борди, флаєри, мішки оптовиків? Га? Де? 
А я хочу спитати таких людей наступне: а як часто ви самі використовуєте блокування реклами? АдБлок, Юблок, АдҐард і т. д., і т. п. ... Яка вірогідність побачити рекламу Картопельки в, наприклад, невідключаємих роликах в іграх? На Фейсбук? На сайті вашого міста? Якщо ви не фанат блималок, фішинг-кнопок і відвертого перекривання контенту різною хернею - ви будете це приховувати через розширення і подібні механізми. 
Бо реклама, чесно кажучи, забембала усіх і викликає підсвідоме бажання її якомога швидше закрити - ви ж не за нею прийшли, припустимо, на сайт адміністративних послуг. А для того, щоб реклама до вас дійшла, треба, щоб у вас ще й було увімкнено кукіз, рекомендовану персональну рекламу, навіть місцезнаходження в окремих випадках. А скільки з нас вимикає персоналізацію і не лізе на сайти, де кукіз обов'язкові? Отож-бо й воно. 
Що в такому випадку робити сайту? 
Правильно - напхати багато платної реклами і пхати її в усі діри, в надії, що хтось це побачить і зрозуміє, що це цікаво. Ну, як ті хом'яки для клікання ваших даних карт на ліві ресурси, приблизно. 😁 Правда, в хом'яків бабосів, певно, неміряно. А я щось не бачив згадок Картоплі в списках "Форбс". 
Тепер подивимося на цю тему з боку користувача. Десь є якийсь сайт, очевидно, за межами мого адблоку, і там, можливо, є цікаве. Правда, адблок вважає, що нє. Або хтось заплатив ще більше і я бачу в якогось блогера не Картоплю, а Баклажан, скажімо. Тобто, це прикольне місце летить нижче радарів і все. 
І тут на допомогу приходить мемологія. Не тільки та, що про котиків, а й та, що про сталі одиниці інформації.
Пам'ятаєте, як на початку війни було оце "Мені кумової сусідки сестри чоловіка колега сказала, що наші хлопці всіх порвуть"? Або "фсє сдайомся, мой батя знає гєнєрала Жопова третьої жінки сина і його сусідка казала, що нам піста, тікаємо!"
І от на відміну від контекстної реклами ось ця муєта ширилася зі швидкістю лісової пожежі (і чого гріха таїти - зараз теж, просто дехто її відфільтровує і розуміє, де вкид, а де - ні). І ця муєта є коротккочасним вірусним мемом, по суті, який саморозповсюджується людьми методом "Радіо ОБС" (тобто "Одна Баба Сказала"). І що б там не казали, а ось це якраз має надзвичайно високу вірусність і ефективніше за гру про зомбі і чувачка, який не може скласти "три-в-ряд" і його жеруть. Знаєте, чому? 
А тому що людина - істота соціальна і схильна вірити в рєптілоїдів і Гітлера в Антарктиці те, що сказала людина, яка схожа на неї. І віра в інформаційний фрагмент підвищується, якщо ця людина - безпосередньо або опосередковано знайома. Оці всі сини маминих подруг, тьоті сусідчиного батька брат і таке інше. "Своя людина". Неважко здогадатися, що це часто використовували в різних ІПСО і доволі ефективно. З іншого боку, методи роботи з інформацією - це інструмент і все залежить від того, для чого саме ви його використовуєте. Молоток може забивати цвяхи, колоти горіхи, а може розбити скло чи чиюсь голову. 
До чого я це веду? До того, що перші користувачі (і багато хто з них належать до постійно активних) прийшло сюди методом "сарафанного радіо" - мене покликав друг і спитав, чи не хочу я показувати свої роботи на невеличкому українському сайті. Я погодився, зрозумів, що людей тут ще дуже мало і запросив ще знайомих. А вони - своїх. Теорія мемів і "шести рукостискань" в дії. Ми писали на Фейсбук, наприклад, в своїх Тг-каналах, просто в месенджери знайомим і друзям. І писали пости. Ну, а хто їх зробить за нас? Адміни? Вони роблять свої, про зміни на сайті. Власне, сайт зроблено саме для того, щоб ми могли ділитися своїм чим завгодно і показувати його світу. 
І мене щиро дивують люди, які приходять, не пишуть жодного слова про себе, і єдиний їх пост з темою "А чого ніхто не йде мене розважати, га?". Ви не повірите, шановні, але ми тут розважаємо себе самі і між собою. Приєднуйтеся, кличте знайомих, вірусіть Картопельку через радіо ОБС, пишіть пости, ставте вподобайки (а іноді і зневажайки), висловлюйте думки - тут ніхто не банить за слово" русня", "смерть" і "хуйло". Тут люблять прозу, поезію, комікси, малювання, колекції, котиків, просто моменти життя від живих людей. 
Тут немає ботів, немає ворогів, ніхто не робить "шакалячих експресів" з вагонами хейту, тут можна знайти свою спільноту, або навіть створити її самому. 
Так, для цього треба створювати контент. Але це не так важко як здається. Просто спробуйте, бо шлях долає тільки той, хто йде.