Сподіваюсь, з першої частини, драматичної й істеричної, ви достатньо всралися, бо сьогодні я продовжую, і нехай ця частина буде терапевтичною.

ДИСКЛЕЙМЕР: Я НЕ Є ФАХІВЦЕМ У ГАЛУЗІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ЧИ ВІРУСОЛОГІЇ, ЧИ ГІГІЄНИ. ІНФОРМАЦІЯ, ВИКЛАДЕНА НИЖЧЕ, Є ВІЛЬНИМ ХУДОЖНІМ ПАСИВНО-АГРЕСИВНИМ ПЕРЕКАЗОМ ТОГО, ЩО МЕНІ ДОВЕЛОСЯ ПРОЧИТАТИ В АНГЛІЙСЬКОМОВНИХ ДЖЕРЕЛАХ. ІНФОРМАЦІЯ ВИКЛАДЕНА В НИХ ПОДЕКУДИ Є СУПЕРЕЧЛИВОЮ, І КОМУ ВЗАГАЛІ ВІРИТИ.

Отож, прочитавши попередній пост, десь дві третини папугобатьків пішли топитися в річці глибокій, а інші взагалі не зрозуміли, що воно таке було. Так що сьогодні напишу пояснення й поділюся дещицею оптимізму, бо глибока річка, зрештою, мені може теж потрібна, а як усі папугобатьки в ній втопляться, то мені залишиться тільки ноги помити. Тож спробую трохи виправити ситуацію.

1) Що воно взагалі таке, цирковірус?

Вірус який не вовк тому в цирку виступає є збудником pbfd, хвороби дзьобу та пір'я.

Належить до таксономічного роду circovirus, що розмножується в лімфатичних органах і атакує матриці росту пір'я, дзьоба та кігтів. Це якщо переказувати вікіпедію.

Цирковірусів взагалі достобіса. Є цирковірус свиней, цирковірус собак (цирковірусу свинособак, нажаль, немає), кажанів, рослин, навіть з людини разочок щось подібне до цирковірусу виділили в Японії бо нєфіг було з тентаклями гратися, дивляться своє аніме а потім цирковіруси виділяють. Всі цирковіруси різні й більшість із них видоспецифічна. Себто якщо синиця з'їсть мозок хворого кажана (синиці так, до слова, роблять), то ні фіга їй не буде. Якщо свиня з'їсть хворого папуга, то їй теж ні фіга не буде. Якщо голуб подзьобає порося, яке ґиґнуло від цирковірусу... ну ви зрозуміли.

Що стосується цирковірусу, який викликає pbfd, вражає він усіх папугів, хоча, як пишуть у деяких джерелах, частину американських вражає неохоче. В інших джерелах, втім, пишуть, що вражає взагалі усіх, а про американських - то нахрюк, брехня й узагалі  ніхто на плитці бюджет не "освоював" шо ви чешете. Є одна стаття, що в ній пишуть, буцімто корелли стійкі. Так от, це брехня, от вам пруф з реддіту, наприклад.

https://www.reddit.com/r/pidgeypower/comments/m723yd/my_inigo_is_suspected_to_have_beak_and_feather/

2) Як цирковірус папугів передається?

Прямо, опосередковано, вертикально, горизонтально, через 5g...

Хворий птах виділяє вірус з чханням, пірйовою пудрою у тих видів, що мають пудру, безпосередньо пір'ям, та, звичайно ж, з гівном. Зараження відбувається через вдихання, проковтування їжі забрудненої часточками вірусу, через яйця від хворих батьків. Тобто якщо ваш папуг подихав пудрою з пір'я хворого, він міг заразитися. Якщо ваш папуг дзьобнув чуже заражене гівно - теж міг. Але, звичайно, не факт.

3) Чому воно таке стійке?

Тому що щоб ви спитали без оболонки. Вірусам з оболонкою, як от вірусу імунодефіциту людини, взагалі поза носієм хріновіє стрімко й швидко. А от віруси без оболонки, - така собі срана купка молекул, - поза носієм не-живуть достатньо довго. Їм пофіг. Їхнє ДНК минуло достатньо довгий шлях, щоб навчитися не-жити де завгодно. Зруйнувати декілька з'єднаних амінокислот важче, ніж зруйнувати оболонку, яка подібні амінокислоти тримає купи.

4) За якими симптомами можна розпізнати PBFD себто цирковірус папугів?

Специфічних саме для PBFD симптомів немає. До певної міри виняток становлять жако, вони, заразившись, червоніють там, де не мають червоніти, ось, наприклад, я в інтернеті вкрала:

Втім, зміна кольору пера може відбуватися у всіх видів. От наприклад корелла може пожовтіти. Втім, корелла може пожовкнути і від проблем з печінкою. Так що як ви маєте підозру що з птахом щось не так, пакуєте птаха до переноски й бігом до ветеринара. Хоча це й без підозр варто робити хоч раз на рік.

Варто зазначити також, що кігті й дзьоб може перекосойобіти теж з різних причин. Неправильна жердина, проблеми з печінкою, рахіт... Словом, ви самі не розберетеся. Ветеринар розбереться.

Єдиної класифікації для форм pbfd знайти мені не вдалося. Чи то пошук проводився жопою, чи то класифікації немає. Тож напишу ту, що мені сподобалася, бо можу:

Гостра форма

Буває, зазвичай, у пташенят. Пташеня блює, дрище, відмовляється від їжі, ловить легенезапал і помирає, бо імунітет пішов по пизді, не встигнувши виникнути. Проблеми з пір'ям розвинутися не встигають. Втім, інколи пташеня може це успішно пережити й зажити собі хронічну форму pbfd.

Хронічна форма

Спостерігають її у дорослих птахів, що заразилися вже після того, як почали обростати пір'ям/пережили гостру.

При хронічній формі теж йдуть по пизді імунітет та пір'я, щоправда, відбувається це повільніше, зазвичай, від перших симптомів до смерті минає півроку, може рік. Пір'я стає крихким, кровоточить, деформується, набуває дивних форм, випадає й не відростає взагалі, чи відростає не повністю. Деформується дзьоб. Найбільше від цього потерпають какаду, ось, наприклад, показова світлина, теж вкрадена:

У хвилястих папугів часто, хоча й не завжди, випадають махові пір'я та хвости. Стосовно інших папугів, хтось лисіє повністю, хтось - частинами, хтось узагалі не лисіє. Втім, як вже зазначалося, головне - не пір'я. Головне те, що розмножуючись у лімфатичній системі, вірус гробить Т та B клітини, а на тлі цього гриби й бактерії починають активно розмножуватися й гробити вже пташку.

Носійство

Просто нормальний папуга, який нормально так виділяє цирковірус. Власники, зазвичай, дізнаються про статус птаха під час обстеження, вирішивши наполягти на аналізах. З часом носійство може перейти у хронічну форму під впливом стресу, неправильного харчування, нестачі мінералів... а може й не перейти.


5) Мій папуга позитивний, що мені робити?

Бігати по колу й кричати "ЇБААААААААААТЬ". Це справі ніяк не зарадить, звичайно, втім, додасть вам трохи витривалості й допоможе кудись подіти зайву енергію, щоб ви не почали її витрачати на висмикування волосся зі сраки. Можна ще унітаз помити. Теж ніяк справі не допоможе, зате матимете чистий унітаз.

А як серйозно, треба дивіться, чи має папуг симптоми. І дивитися це має не баба Люба з третього під'їзду, не ноунейм з інтернету, не ви за допомогою ґуґла, а ветеринар, який має спеціалізацію з лікування птахів. Якщо симптоми є, вірогідно, вам запропонують варіанти терапії що полегшить птахові життя та купатися в екоциді

6) Мій папуга позитивний, але не має симптомів, я не хочу його присипляти, що робити?

Мийтеся частіше, не заходьте до зоомагазинів, годуйте птаха здоровою їжею, ганяйте щоб літав, не беріть інших птахів, не допускайте "тифозну Мері" до розмноження, носіть його на обстеження частіше та лікуйте супутні інфекції.

Взагалі, avian vet із США при позитивному ПЛР радять перездати анал з за три місяці і подивитися, що там буде. Якщо тест негативний, вважається, що птах одужав і вони... ні хуя, на мою скромну думку, рації не мають.

Бачте, за три місяці заражений папуг і справді може подолати вірус і обрости гарним імунітетом. А може тимчасово перестати цирковірус виділяти. Так що перездавайте, та пам'ятайте: негативний результат ще нічого не означає, на відміну від позитивного, та й взагалі цей аналіз треба робити разом з антитілами, а антитіла ніхто в Україні не робить.

Тепер про носійство.

Птах-носій може, наприклад, спокійно собі жити з десяток років і не видавати симптомів, хоча багато що залежить від умов.

Ось, наприклад, цей гарний пацан, Лимон. Птах позитивний півроку.

Світлина додана зі згоди папугоматері Лимона.

А оце - Квасолинка, цирковірус-позитивна папужка. Пір'я на місці, імунітет до сраки не пішов. До слова, вона живе з іншими птахами. Ніхто не заразився.

Світлина додана зі згоди папугоматері Квасолі. 

7) Мій птах контактував з цирковірус-позитивним папугом. Тепер йому пиздець? 

Обов'язково! Пиздець прийде до всіх і кожного. Втім, пиздець від цирковірусу папугові прийде не обов'язково, чого не можна сказати про вашу нервову систему. Їй пиздець від позитивного ПЛР точно прийде. До слова, як знайдете на ОЛХ нову нервову систему, то й мені посилання киньте.

Просто зараз трохи відійдемо від теми. Я попрошу вас уявити собі маршрутку на початку грудня. Гівно, грязюка, водій матюкається, якась бабка бадьоро лупить вас по нозі ковінькою, дихає перепалом алкаш, нависаючи над вами, як слендермен над американським підлітком, а якесь грипозне/ковідне мудило кахикає, чхає в простір та час і щедро ділиться з кожним своїми бацилами. Чи захворіють усі?

Ні.

По-перше, відіграє роль відстань. Що далі ви, то менше вірусу на вас потрапило. Якщо вірусних часточок було небагато, то ваш імунітет замочить ті часточки раніше, ніж вони встигнуть розмножитися. Окрім того, багато що залежить від стану імунної системи. Якщо ви здорові, не бухаєте, не курите, споживаєте достатню кількість овочів та бігаєте вранці, ковідло причепиться до вас із меншою ймовірністю, ніж до алкаша, бабки чи дитини, особливо дитини, бо в дітей імунітет ні фіга не сталий.

Так от. У папугів така ж фігня.

Птахи старші від року (або як пишуть в одному чеському джерелі, старші від 18-33, в залежності від виду, місяців, та я б не радила вірити тому джерелу, напишу в останньому пункті чому) взагалі рідко коли чіпляють цирковірус, а, чіпляючи, або долають його, або стають носіями. Окрім того, багато залежить від тривалості контакту, імунної системи вашого папуга та характеру контакту.

Є випадки, коли позитивний та негативний птах живуть разом роками і здоровий не заражається.

8) Я контактував з людиною, а її папуга, як згодом з'ясувалося, має цирковірус. Моїм папугам тепер пиздець?

Так. Та зовсім не обов'язково від цирковірусу. Дивіться на попередній пункт. Перестороги в попередньому пості  розраховані на те, щоб звести нанівець усі шанси розповсюдження вірусу.

9) Чи можуть мої папуги підчепити цирковірус у ветеринара на огляді?

А ви можете підчепити сифіліс на огляді в уролога/гінеколога? Звичайно можете, та ймовірність цього, скажімо так, дуже невелика. Бо після підозрілого пацієнта з підозрілим висипом на геніталії лікар продезинфікує приладдя й змінить рукавички. Ветеринарний лікар після підозрілого папуга ще й халат перевдягне та помиєтеся. Окрім того, дивіться пункт про кількість вірусу. Житло з цирковірусним папугом насамперед небезпечне тому, що птах перебуває там постійно, й усі його "набутки" збираються в повітрі, концентруються й осідають у кутках, де спокійно не-живуть роками. У клініці такої кількості вірусу просто не набереться. Хоч би тому, що папуги там не мешкають.

10) Чи лікується цирковірус птахів?

Ні. Взагалі. Ніяк. 

Свого часу на пташенятах жако з гострою формою pbfd тестували інтерферони. Комерційно доступний котячий результатів не дав. З пташиним інтерфероном, - avian interferon gamma, - результати були непогані: вісім з дванадцяти жако не тільки вижили, але й вилікувалися. Втім, оскільки пташиний інтерферон робити дорого й купляти ніхто не стане, на це всі забили болт і у вільному продажі avian interferon gamma ви можете знайти так само легко, як здоровий глузд у кацапа. Себто, не знайдете ви ні фіга.

Чеські ветеринари рекомендують лікувати цирковірус бета-глюканом. І оце причина, чому я не довіряю тому джерелу, де писали про 18-30 місяців. Бо бета-глюкан - це БАД, сраний полісахарид, і ефективність він має таку ж саму, як, наприклад, прикладання до сраки листа капусти при обстрілі з балістики.

В Австралії начебто розробили вакцину. А начебто і не розробили. Вона начебто ефективна, а наче й ні. Така собі вакцина Шредінгера: ні хуя з нею незрозуміло, дуже цікаво, та у нас її все одно ніхто не ліцензує й продавати не стане, так що наплюйте на цю інформацію.

Єдина доступна терапія pbfd це підтримка, себто нормальні умови для птаха: ультрафіолетова лампа, гарне жрадло, щоденні польоти. Ну а також обстеження й лікування супутніх хвороб.

Але кращий спосіб профілактики pbfd це, звичайно, не заводити папуг.