Пробач неподаровані квітки,
Пробач слова, що загубилися в тиші,.
Як довго ми з тобою разом йшли,
Але від того тільки стали ближчі.
Пробач пісні, співав їх лиш тобі.
Пробач що рідко ми кружляли в танці.
Молю тебе, не забирай руки,
Залиш навіки коло себе бранцем.
Пробач цілунки, і журбу прощань,
Пробач що часто ночував не вдома.
Ніколи я тебе не забував,
В мого кохання не буває втоми.
Пробач за сльози, що не бачив я,
Пробач за сни в які я не приходив.
Тож дякую, що ти мене вела,
Пробач що не встигаю за тобою.©