Я помітив цікаву особливість в своїй роботі. Мені потрібно мати не тільки мотивацію для роботи, а й історію, інакше вийде "проходняк" — звичайна нецікава хрінь, якої в інтернеті повно. Певно, тому мені часто важко даються замовлення "Ну, зроби щось таке, ну, знаєш, щоб червоне і з намистинами, і щоб блищало...". В кращому випадку. Або "Ну, просто ловець/фенічку/щзвгдно". Добре, якщо я придумую щось про все інше - тоді ще якось можна працювати, але якщо не вдається - відчуття, що це не хоббі, а важка розумова праця. Я маю розуміти те, що я роблю, відчувати це, і, головне — мені самому це має подобатися. Так, тому фенічки з тупими написами і ловці в блискітках і стразах я беру тільки за умови подвійної оплати.  Ні, не жарт. Я не хочу страждати очима, поки я це роблю. Всілякі назви модельних домів, імена ваших сусідів, образливі написи — або я за це не візьмуся, або тільки за умови, що ви дасте мені за це достатньо грошей, щоб мій внутрішній естет заткнувся. Ні, не соромно. Такий мій шлях.

Так ось, зараз я працюю над власним браслетом, який я вже одразу почав з історії, сенсів і надихаючих зображень — він виходить неймовірно крутим і рівним. Я майже не напружуюся, щоб контролювати натяг вузлів — вони вже самі виходять однаковими. З різних ниток. З "незручними" нитками. Якусь "Дольче&Габану" я б мучив кілька тижнів, розплітаючи помилки щоп'ятьхвилин. З одним типом ниток, підігнаною схемою і т.д. 

Не знаю і не хочу знати як це працює. Проте тепер я знаю критерії відбору замовлень.
Я в соцмережах: