Раз на 10 років я буває малюю фанарти, але для цього потрібен якийсь особливий привід :) І ось цього літа я пригадала стару-стару казочку Анатолія Василенка "Країна чарівників", яку обожнювала в дитинстві. Чомусь серед безмежжя інформації вона час від часу повертається до моїх думок, і цього разу теж подарувала такі теплі відчуття. І ось іду я біля річки і раптом бачу як маленька ластівка відважно жене геть велетенську ворону :) А в казці як раз добрий чарівник (мій улюблений герой, до речі :)), обернувшись на ластівку, бився зі злими чаклунами воронами :) Ця дивна зустріч так порадувала мене, що я вирішила її намалювати :) Та й просто заради того щоб ця стара добра казка жила і не щезла у пісках часу.
Коментарі (0)