Попросив ЧатЖПТ зробити такого роду текст, попередньо "поговорив" з ним про пана Лавкрафта, його стиль, дав цитату англійською.
Ось текст від ШІ:
Я мушу зізнатися, що жодна людська мова не здатна з достатньою точністю відтворити потворність і мерзотність того обличчя, яке я уздрів серед сутінків. Проте, якщо служителі закону наполягають на моїх словах, я зроблю спробу — попри небезпеку для власного розуму.
Нападник мав зріст середній, проте в його ході відчувалося щось нежиттєво-неприродне, ніби кінцівки його були створені не для земної гравітації. Його плечі видавалися надмірно вузькими, а руки занадто довгими, неначе якийсь моторошний ляльковик витягнув їх поза людські пропорції. Шкіра його була темною, але не такою, як у звичних народів; то був відтінок вогкої гнилі, болотяної цвілі, що збирається в підвалах, де роками не буває світла.
Очі ж... якщо це справді були очі, а не діри в тканині буття — вони світилися зловісним тьмяним блиском, який не може належати ні живому, ні мертвому. З них лилося щось неописне — холод і знання чужих віків, які ми не повинні знати. Я благаю вас, не змушуйте мене згадувати довше, ніж необхідно, бо навіть пам’ять про той погляд здатна поволі роз’їдати свідомість.
Він мав простий одяг, щось схоже на вицвілу куртку моряка, але навіть тканина на ньому здавалася зараженою, пропахлою глибинним смородом океану, що бачив світанки ще до народження людського роду.
Ось усе, що я можу сказати. Якщо вам потрібен портрет, я попереджаю: кожен, хто спробує накреслити його риси, ризикує перенести на папір не лише образ людини, але й щось більше — тінь того безоднього жаху, що стоїть за ним.
.jpg)
Коментарі (4)
Ось текст від ШІ:
дякую!
💛💙🥔