366-й день вторгнення. 
366-й день незламності. 
9 років війни.
Не забудемо, не пробачимо. 

Джерело 

Минув цілий рік і дуже хочеться поділитися з вами моїми враженнями про прочитане. Але його капець як багато і по кожному довелося б робити окремий пост.
А так як янсур анабой і електрика через раз, то життя стикається в маленькі стрічки світла поміж сидінням з ліхтарями у темряві. 
💡 — бігаєш, готуєш їжу, намагаєшся встигнути зробити всі електрифіковані справи і зарядити все, що має акумулятор. 
🪔 — їси те, що зробив за електрики, читаєш, спиш, витрачаєш акумулятори.
Повторити, доки не набридне, а як набридне - повторити знову. 

Тому замість пошуків логіки в графіках відключень і панічного гортання новин, я читаю. 
З паперу (бібліотеки працюють і вдома купа всього) вдень, або ж з дисплею на мінімальній яскравості вночі. 
І ставлю за п'ятибальною шкалою особисту оцінку. 
🥔 — не сподобалося взагалі;
🥔🥔 — не сподобалося з якоїсь причини;
🥔🥔🥔 — непогано, але не буду перечитувати;
🥔🥔🥔🥔 — дуже сподобалося, пізніше перечитаю;
🥔🥔🥔🥔🥔 — хочеться стерти собі пам'ять і ще кілька десятків разів перечитати. Перечитаю, як тільки буде час. 
Одразу скажу, що автори різні. В тому числі і російські, зарубіжні, радянські, українські. Відверту пропаганду я не читаю принципово, а цікаві штуки читаю незалежно від автора. Деякі з книг читала задля створення враження, щоб оцінити взагалі що воно таке.

Отже, за 2022 рік пропущено крізь призму похеризму вражень:

1. Рей Бредбері "Вино з кульбаби" 🥔🥔🥔🥔
2. Рей Бредбері "451° за Фаренгейтом" 🥔🥔🥔🥔🥔
3. Гаррі Гаррісон "Народження Сталевого Щура" 🥔🥔🥔🥔🥔
4. Олександр Бєляєв "Хойті-Тойті" 🥔🥔🥔 (важка морально книга).
5. Віктор Близнець "Земля світлячків" 🥔🥔🥔 (дуже класно, але депресивно).
6. Артур Кларк "Зоряна одіссея "(серія) 🥔🥔🥔🥔🥔
7. Артур Кларк "Острів дельфінів" 🥔🥔🥔🥔🥔 (улюблена книга дитинства).
8. Фредерік Пол "Брама" (і вся серія "Хроніки хічі") 🥔🥔🥔🥔🥔
9. Орсон Скотт Кард, серія "Ендер Віггін" та продовження 🥔🥔🥔🥔🥔
10. Дженнифер Аккерман "Эти гениальные птицы" (дякую @GreyParrot за рекомендацію) 🥔🥔🥔🥔
11. Лю Цисінь, серія "Пам'ять про минуле Землі" 🥔🥔🥔🥔
12. Рагим Джафаров "Марк и Эзра 2.0." 🥔🥔🥔🥔
13. Рагим Джафаров "Картина Сархана" 🥔🥔🥔
14. Сергій Оксеник "Лісом, небом, водою" 🥔🥔🥔🥔🥔 (особистий номінант на "Книгу року") 
15. Артур Конан Дойл "Повне зібрання творів про Шерлока Холмса" 🥔🥔🥔🥔
16. Роман Ким "Девушка из Хиросимы" 🥔🥔 (важка психологічно) 
17. Деніел Кіз "Квіти для Елджернона" 🥔 (особистий номінант на "Розчарування року"). 
18. Рагим Джафаров "Его последние дни" 🥔🥔(цікаво, але депресивно і важко, бо про війну). 
19. Ольга Громыко, серія "Космоолухи" 🥔🥔🥔 (прикольне, смішне, але повторно треба читати, як забудеш спойлери). 
20. Френк Герберт "Дюна" 🥔🥔🥔(поки що половина першої книги) 
21. Стівен Кінг "Острів Дума" 🥔🥔🥔 (жах, але класно) 
22. Стівен Кінг "Інститут" 🥔🥔🥔🥔
23. Стівен Кінг "Протистояння" 🥔🥔🥔
24. Стівен Кінг "Темна вежа" 🥔🥔🥔🥔🥔(я навіть не знаю, які слова підібрати). 
25. Святослав Сахарнов "Восьминоги за склом" 🥔🥔🥔🥔(маст хев науково-популярної літератури українською. Карибське море і жива цікава мова). 
26. Віктор Савченко "Під знаком цвіркуна"🥔🥔🥔🥔(боже,яке воно моторошне!)
27. Джой Адамсон "Пятнистый сфинкс", "Пиппа бросает вызов" 🥔🥔🥔🥔 (дуже цікаві книги про гепардів, наукові мемуари вченої). 
28. Ернст Теодор Амадей Гофман "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" 🥔🥔 (класика, але воно якесь "буе", можна його розбачити?) 
29. Робін Хобб, всі книги всесвіту Живих Кораблів "Сага о Видящих", "Сага о Живых Кораблях", "Хроники Дождевых Чащоб", "Сага о Шуте и Убийце" 🥔🥔🥔🥔🥔 (український переклад рулить, але є не все, а відсотків 20).
30. Всеволод Нестайко "П'ятірка з хвостиком" 🥔🥔🥔🥔
31. Віктор Близнець "Звук павутинки" 🥔🥔 (після його казок хочеться повіситись, чесне слово. Тлєн і депресняк в дитячих казках)
32. Всеволод Нестайко "Тореадори з Васюківки" 🥔🥔🥔🥔🥔. 
33. Достоєвський "Злочин і кара" 🥔 (на спір. 😂 Вибачте, але це пиздець. Давайте Близнеця і Гофмана, я краще в казкову діч і тлєн). 
34. Олексій Толстой "Аеліта" 🥔🥔 (савєєєєєцкіііій саюуууууз!.. 😂 Чому совєтська фантастика вся з присмаком тлєну, свєтлого подихання в будущєм і подальшого краху всього? Риторичне питання).
35. Стругацькі "Пикник на обочине" 🥔 (я все розумію, але щось з ними не так). 
36. Стругацькі "Понедельник начинается в субботу" 🥔 (читала за рекомендацією, взагалі не пішло. Якась діч). 
37. Фенні Флегг "Різдво з червоним кардиналом" 🥔🥔🥔🥔🥔 (чудова книжка, коли вам хріново всередині і хочеться чогось теплого і позитивного. Маст хев для зимового читання). 

📚📚📚📚📚📚📚📚📚📚📚📚📚📚
Ось, якось так.
А що минулого року прочитали ви? 
(аудіокниги теж рахуються) 
Діліться! 

Найкращим засобом від турбот, тривожності та стресу вчені визнали читання.

А ще, як уже теж довели вчені, читання з дисплея або ж з паперу при поганому освітленні ніяк не впливає на зір. Головною причиною падіння гостроти зору є не рівень освітлення, а блимання світла свічок, у люмінесцентних лампах денного світла і дисплеях старого типу. 
Сучасні дисплеї і більшість ламп такої проблеми не мають. 
Перевірити це досить просто: наведіть на джерело світла або дисплей пристрою смартфон у режимі відеозйомки. Блимання буде добре помітне. Відповідно, читати та займатися тонкою роботою під таким освітленням не можна. 
Тому читайте під ковдрою з ліхтариком скільки завгодно, а ось під довгими білими лампами краще це не робити. 

А що зараз читаєте ви? 

Моє знайомство з творчістю Стівена Кінга почалося з цієї книги. 
Спочатку історія здається трохи нудною: чоловік після аварії приїжджає на острів і не знає, куди себе подіти. 
Ось офіційний короткий зміст:

Кінг віміє писати трилери: як кажуть "їжачок просто перейшов дорогу, а аудиторія вже обісралася". Ось саме це затягує у більшості його книг - бо ти в кожній ситуації шукаєш якесь подвійне дно. І коли Едгар починає малювати корабель - ти розумієш, що скоро це вилізе йому (а може і всім навколо) боком. Хто та жінка в червоному, яку він малює? Чому саме зараз, саме тут? 
Книгу важко назвати однозначно хорором або детективним трилером, але це поєднання жанрів і прийомів тримає у напруженні до кінця. 
І краще б той корабель не припливав. 

За останні роки перекладених українською творів Стівена Кінга суттєво збільшилося збільшилося. Очевидно, що є читачі, котрі ще починають знайомитися з його творчістю. 

Оглядач британської газети The Guardian Ніл Макроберт зробив короткий дороговказ для тих, хто починає читати або розмірковує, що саме почитати з творів Стівена Кінга. 

1) Точка входу: "Салимове Лігво";
2) Епічне: "Протистояння";
3) Мандрівне: цикл "Темна вежа";
4) Коли ви поспішаєте (короткі твори): "Команда скелетів";(українською ще не публікувалося);
5) Для письменників: "Про письменство. Мемуари про ремесло";
6) Те що потребує більше визнання: "З Б'юїка 8" (українською ще не публікувалося);
7) Коли жахи не для вас: "11/22/63";
8) Шедевр: "Воно".

Рекомендували мені цю книгу ще років десять тому, але я почитала анотацію і "не зайшло". 
В черговий раз зустріла "Квіти для Елджернона" в "100 найкращих книг для чогось-там в житті" і таки змусила себе прочитати. 
Для ледачих: мені не сподобалося. 

Не буду переказувати сюжет - в Інтернеті повно аналізів, описів і коротких змістів. Зосереджусь на власних враженнях. 
Прочитала я за один день - книга досить невелика, і зрозуміла що мені... не сподобалося. Взагалі. 
Ніби і сюжет має бути цікавий, і форма подання інформації від першої особи, і купа переживань ГГ, і всі його пригоди, але вони анітрохи мене не торкнули. Може, я така черства людина, не знаю. 
Миша Елджернон - другий ГГ - сподобалася, але його стало жаль уже з найпершої його появи у книзі, бо він - жертва експерименту. 
Можливо, підліткам би підійшло краще, ніж мені, бо навіть не читаючи наперед спойлерів, я вже знала, чим все закінчиться,ще до інциденту з мишами. Таке собі "Від пацанки до панянки", тільки у сеттінгу експериментальної психіатрії США ХХ століття. 
Наприкінці книги взагалі стало нудно і депресивно, ніби автор сам задовбався описувати і зіжмакав усе в один кафкіансько-сартрівський фінал, щоб якнайшвидше дописати книгу. Ані сліз, ані співчуття до ГГ, що б там мені не обіцяли. Чесно, я більше плакала над "Мустангом-іноходцем" Сетон-Томпсона і Капітаном Немо і його командою, коли "Наутілус" не міг пробитися до повітря. Страждання Чарлі з неймовірним рівнем інтелекту мері-сьюшні, розумово відсталий Чарлі викликає жаль, звісно, але в той же час ти сидиш, читаєш з покерфейсом і чекаєш розвитку сюжету, але все тягнеться як гумка, щоб в кінці закінчитися незрозуміло чим. 🤷‍♀️

Моє ІМХО: книга, скоріш за все, не підійде бібліофілам зі стажем, бо "я вже це десь читала"; але може бути цікавою підліткам. 
Загалом твір переоцінений і потроху стає "попсою". На жаль.

У нас були, багато і різних.
До того, як виникли соцмережі і ми завели у них профілі, ці зошити замінювали нам соцмережі. 
Для зручності, кожен заводив зошит, бажано "загальний", товстий і передавав його по колу своїм друзям і однокласникам, паралельно заповнюючи такі самі зошити інших. 
У результаті кожен мав "профіль" всіх знайомих, де були записані їх улюблені фільми, музика, вподобання в їжі і ще купа інформації. Цілі досьє! 
Причому хоч вели їх переважно дівчата, хлопці теж часто робили такі зошити. Була навіть розгортка для подарунків (найчастіше це були наклейки і маленькі календарики) в центрі цього зошита, де черговий записуючи лишав власнику зошита якусь приємну пласку дрібничку. 
А у вас таке було? 

Пропоную пограти в цю гру з минулого: напишіть списком відповіді на наступні питання:


1. Ім'я (нікнейм). 
2. Дата народження (можна не вказувати рік, якщо не хочете). 
3. Ваш знак зодіаку. 
4. Ваша улюблена тварина. 
5. Ваш улюблений колір. 
6. Ваш улюблений актор. 
7. Ваша улюблена музика. 
8. Ким ви мріяли стати в дитинстві? 
9. Ваша улюблена їжа. 
10. Додайте картинку, яка вам дуже подобається.