Логіка є, але Артием тут з одного боку дуже везучий та не везучий одночасно). Якби він одразу розказав лікарю, що він художник, що це його життєве покликання, то лікарю треба було вирішувати раніше, чи зберігаються його навички а інтереси, а не чекати би появу обуреної дружини.
По життю, якось я спостерігав історію, де подібне з особистістю може бути через лікування депресії транквілізаторами. Якщо раніше агресивність межувала з вдаваною нездатністю щось робити та запам'ятовувати, то деякі лікарі щоб дати людині напрям розвитку, доводять своїми бесідами та тестами мало не до самогубства, одночасно прибиваючи антидепресантами. Уважна дружина врешті може помітити такі тенденції, та дійсно піти з'ясовувати "до чого той лікар довів її чоловіка"...
Переконаний, що зробити художника назад теж можливо певними препаратами та "персональними тренінгами"...
