Сто років тому щоб тебе вважали неймовірно крутою було треба зробити щось більше ніж писати пости у месенджерах... Відео німе, тому увімкніть собі якусь відповіну бадьору мелодію на піаніно й уявіть себе глядачем кінозала 1920-х. Уявити себе глядачем тодішнього авіашоу складніше (там горілим керосином смердить так що навіть дизельний вихлоп важких танків після параду на Хрещатику не зрівняється).
На відео така собі Гледіс Інгл у польоті ремонтує кукурудзник, у якого відпало колесо (звісно ж те що воно відпало було сплановано судячи з того що цей трюк вона виконувала щонайменше три рази). Ви взаглі щось до цього чули про цю жінку? Про багатьох подібних до неї повітряних акробаток і акробатів? Про самі назви "вінг-волкінг" і "барн-стормінг"?
Коментарі (8)
А ще пост доступний для редагування, якщо буде треба.
З часом, думаю, ця спільнота буде створена.
Думаю, могло здути просто разом з акробаткою, бо страховки часто не використовували. Барнстормінг у цілому й крилоходіння зокрема - це був той ще клуб суїцидників. Всі ці пілоти, парашутисти й акробати визнавали що публіка підсвідомо хоче побачити катастрофу.
Публіці навіть трошки це давали: був трюк, коли акробат "випадково" зривався з літака, а коли на землі вже в обмороки падали, раптом розкривав парашут. Або коли у парашутиста парашут "відривався", але потім розкривався запасний (якщо не помиляюся це Ормер Локлір придумав, та ще легенда авіашоу).