Яка фраза вашого вчителя/вчителів вам запам'яталась на все життя?
В мене це:
1. Трудовік: "Микита дістань руки з під столу, пора вже дівку собі знайти"
2. Трудовік: "Діти у нас сьогодні ОСНОВИ ЗДОРОВИ!!!"
3. Математичка: "Бджоли бігають, я на них дивлюсь а вони по пляжУ побігли-побігли"
4. Математичка: "Микита пиши ДАНО! ДАНО! Ой сідай вже бачу що не дано"
5. Укр.мова: "От дивиться на мене і ніц розуміє! Халепа а не діти, халепа"
6. Біологія: "Я висмаркакиваюсь" (вишморкуюсь)
7. Музичка: "А осадочек то остался..."
8. Новенький інформатик: "Ви вордом вмієте користуватися, так? Ну тоді ми тихенько з вами посидімо, хочете чай?"
Ну і з дитинства спогад додам: Біжу по школі, з порваним чоботом від однокласника, біжу як в останнє, за нами біжать два старшаки-чергові, щоб зупинити і поставити до стіни стояти, і біжу повз директорку, вона мені вслід "ПОЛІНА ТАТО В ШКОЛІ ПРАЦЮЄ А ЯК Я РОЗПОВІМ ЙОМУ ЧОГО ТИ НОСИШЬСЯ!" (вона дуже добра була)) І я мале дурепко у відповідь " ТАТО ВЖЕ БАЧИВ ВИБАЧТЕ МЕНІ НІКОЛИ" і далі драпака, а за мною ж однокласник, а в нас скляні двері були перед сходами, я ниряю на сходи а він чогось не вписується, і як жахнеться в ті двері башкою, скло вилітає, я в афігі, нас нагоняють старшаки, вони в афігі, однокласник з розсеченим лобом, підривається, і як давай звідти тулити, я тільки рота відкрити встигла 😂 (він живий, просто об скло поцарапався) Двері міняли)
В мене багато зі школи спогадів, особливо з чимось розбитим ахахах, введу мабуть далі рубріку "Спогади зі школи" 😅
В мене це:
1. Трудовік: "Микита дістань руки з під столу, пора вже дівку собі знайти"
2. Трудовік: "Діти у нас сьогодні ОСНОВИ ЗДОРОВИ!!!"
3. Математичка: "Бджоли бігають, я на них дивлюсь а вони по пляжУ побігли-побігли"
4. Математичка: "Микита пиши ДАНО! ДАНО! Ой сідай вже бачу що не дано"
5. Укр.мова: "От дивиться на мене і ніц розуміє! Халепа а не діти, халепа"
6. Біологія: "Я висмаркакиваюсь" (вишморкуюсь)
7. Музичка: "А осадочек то остался..."
8. Новенький інформатик: "Ви вордом вмієте користуватися, так? Ну тоді ми тихенько з вами посидімо, хочете чай?"
Ну і з дитинства спогад додам: Біжу по школі, з порваним чоботом від однокласника, біжу як в останнє, за нами біжать два старшаки-чергові, щоб зупинити і поставити до стіни стояти, і біжу повз директорку, вона мені вслід "ПОЛІНА ТАТО В ШКОЛІ ПРАЦЮЄ А ЯК Я РОЗПОВІМ ЙОМУ ЧОГО ТИ НОСИШЬСЯ!" (вона дуже добра була)) І я мале дурепко у відповідь " ТАТО ВЖЕ БАЧИВ ВИБАЧТЕ МЕНІ НІКОЛИ" і далі драпака, а за мною ж однокласник, а в нас скляні двері були перед сходами, я ниряю на сходи а він чогось не вписується, і як жахнеться в ті двері башкою, скло вилітає, я в афігі, нас нагоняють старшаки, вони в афігі, однокласник з розсеченим лобом, підривається, і як давай звідти тулити, я тільки рота відкрити встигла 😂 (він живий, просто об скло поцарапався) Двері міняли)
В мене багато зі школи спогадів, особливо з чимось розбитим ахахах, введу мабуть далі рубріку "Спогади зі школи" 😅
"Комп'ютери - це такі електронні машини, що мають логіку. На відміну від деяких людей"
«Как говорится, повторение - мать заикания. Поэтому повторим правила!»
«Марадец» (замість молодець)
Фізрук: "Боже, де та акселерація, яку нам обіцяли? Висять на турніку, як соплі на вірьовочці!"
Математичка: "Нова тема -'Многочлен'. Зараз п'ять хвилин гигикаємо, малюємо і тикаємо пальцями, щоб потім два рази не ходити".