Палітра світів
— Настав день, що змінить уявлення людства про всесвіт — віщував через мікрофон один із провідних науковців світу, професор Анделс Нікел. — Сьогодні, через кілька хвилин, ми зможемо побачити паралельні світи на власні очі!
Анделс Нікел знаходився на округлій сцені у центрі величезного, високого залу. Стіни залу були пофарбовані в нейтральний світло-сірий колір, щоб не відвертати увагу від головної події, та на них красувалися портрети відомих науковців, які зробили значний внесок у вивченні паралельних світів.
— Минуло понад сто років відтоді, як видатний вчений Круассо Леброні сформував теорію, що наш макровсесвіт був створений в четвертому вимірі, — продовжував Анделс. — Згідно з теорією Леброні, після Гігантського вибуху в четвертому вимірі, просторово-часові частинки проходячи через так звану Призму Світів, сформулювали безліч паралельних світів в тривимірному всесвіті. Один з цих світів, є той в якому ми зараз існуємо.
Постать Анделса чітко вирізнялася на фоні двох дивних, громіздких пристроїв, що розташувалися по обидві сторони від нього. Глядачі, що розташувалися рядами на кріслах, спостерігали за сценою. Ряди сидінь підіймалися все вище і вище, амфітеатром оточуючи сцену, щоб кожна людина могла безперешкодно спостерігати за дійством.
— І ця теорія була доведена, — з ентузіазмом вигукнув Анделс. — Приблизно через 30 років після публікації теорії Леброні були виявлені найдрібніші дірочки в часово-просторовому континуумі, більш відомі як червоточини, через які проникали частинки з інших паралельних всесвітів. За допомогою методу міченого фотона, що пропускався через ці червоточини, було доведено, що існує безліч паралельних всесвітів, і на цей час ми не знаємо точної їх кількості.
Тиша панувала в залі. Люди, запрошені на цю грандіозну подію, намагалися приховати своє хвилювання.
— Виявилося, що в більшості паралельних світів закони фізики відрізняються від наших, — пояснив Нікел. — Це так званий невидимий спектр паралельних світів. У цих світах мічений фотон зникав, і ми не могли повернути його назад у наш світ. Тому, дані світи було вилучено з дослідження. Однак світи, де фізичні закони такі ж, як у нас, привернули нашу увагу. З цих світів ми могли без проблем повернути фотон назад. Ці світи ми назвали видимими паралельними світами. Приблизна карта всіх видимих паралельних світів була створена та завантажена в спеціальний пристрій, відомий як "Палітра". Він знаходиться праворуч від мене.
Сотні репортерів з усього світу почали активно фотографувати та знімати на відео пристрій, що стояв по праву руку від вченого.
— Хоча фотон дав нам інформацію про існування інших світів, він не міг розповісти нам про них більше, — продовжував Анделс. — Саме тому ми розробили нову технологію під назвою "Пензлик". Цей пристрій знаходиться ліворуч від мене. "Пензлик" дозволяє нам на короткий час розширити червоточину, щоб перемістити не лише фотони, а й невеликі предмети. Це ніби занурити предмет у палітру іншого світу.
У залі знову запанувала тиша, порушувана лише спалахами фотоапаратів. Всі з нетерпінням чекали на те, що ось-ось мало статися.
— Тому сьогодні ми продемонструємо вам можливості "Пензлика", — оголосив Нікел. — Першим мандрівником у паралельні світи стане найсучасніша відеокамера.
Над сценою з'явилася голограма кулястого пристрою з радіусом близько 10 сантиметрів з сріблястою титановою оболонкою. Надпис “ПАРАЛЕЛЬ Х” був вигравіюваний на корпусі.
— Це камера "ПАРАЛЕЛЬ Х, — оголосив Нікел показуючи на голограму. — Вона здатна знімати 1 мільярд кадрів за секунду з оглядом у 360 градусів, що робить її ідеальною для дослідження паралельних світів. Дані, отримані з цієї камери, можуть допомогти нам створити нові, ще сучасніші технології!
Зал вибухнув оплесками.
— Спочатку ми пошлемо камеру лише в 1 паралельний світ, — сказав Нікел. — Після цього ми переглянемо отриману картинку разом з вами.
Він обережно взяв камеру "ПАРАЛЕЛЬ Х" і помістив її на спеціальну платформу, оточену колонами червоного світла.
— Запускаємо "Пензлик”, — скомандував він.
Машина загула, і камера на платформі трохи змінилася — надпис "ПАРАЛЕЛЬ Х" став іншого стилю та більшого розміру.
Журналісти одразу ж почали строчити в блокнотах, а оператори фіксували все на камеру. Фотографи безперервно клацали затворами.
— Цікаво, — задумливо промовив Анделс Нікел до публіки. — Камера побувала в одному з паралельних світів і змінилася.
Команда науковців під керівництвом Анделса Нікела кинулася перевіряти машини "Пензлик", "Палітру" і змінену камеру "ПАРАЛЕЛЬ Х". Через декілька хвилин, Нікел знову звернувся до залу.
— Шановні пані та панове, на жаль, нам не вдалося з'ясувати причину зміни зовнішнього вигляду камери. Проте, вона все ще працює. Подивимось, що ж являє собою найближчий до нашого паралельний світ.
На великому стереоекрані з'явилося фото зняте камерою. Але фото майже не відрізнялося від реального залу де були люди. На фото була трохи інша форма стільців, інший колір одягу та стін — ось і всі відмінності. Зал розчаровано загудів.
— Прошу спокою, — заспокійливо мовив Анделс. — Я розумію, що реальність іншого світу не виправдала ваших очікувань. Тому ми продовжимо експеримент і відправимо камеру ще в 10 паралельних світів. Для кращого ефекту, кожен наступний світ буде віддалений удвічі далі від попереднього. Таким чином, ми точно зможемо побачити інші паралельні світи, які значно відрізняються від нашого.
Один із асистентів, що перевіряв "Палітру" підійшов до професора та щось йому прошепотів на вухо.
— Мушу повідомити, що "Палітра" зафіксувала зникнення одного з паралельних світів, — спокійним голосом промовив Анделс. — Цей феномен ми дослідимо пізніше, після завершення експерименту. А зараз — розпочинаємо!
"Пензлик" знову запустили, і камера знову змінила свій вигляд. "Палітра" зафіксувала зникнення ще одного зі світів. З кожним запуском "Пензлика" камера дедалі більше змінювалася, а світи зникали з панелі "Палітри" в геометричній прогресії. Нарешті, після десятого запуску камера вже зовсім не нагадувала ту, яку колись відправляли в перший паралельний світ, а кількість світів зменшилася на 1024.
— Тепер ми бачимо, що подорож між паралельними світами є доволі небезпечним процесом, — продовжував Алюнк Нарпл. — Живу особу поки що небезпечно посилати в інші світи. Лише погляньте як змінилася камера!
Він обережно взяв її своїм щупальцем та підніс до кохлеаторів. Звісно ж, тепер камера виглядала зовсім інакше ніж вперше.
Вона тепер мала вигляд кулястого пристрою з радіусом близько 10 сантиметрів з сріблястою титановою оболонкою. Невідомий надпис, що виглядав як “ПАРАЛЕЛЬ Х” був вигравіюваний на корпусі.
Журкнари одразу ж почали шлактати в корбатиках, а сіманори фіксували все на кардиляри. Опонучі безперервно щубакали понтарами.
Дякую за прочитання :)
— Настав день, що змінить уявлення людства про всесвіт — віщував через мікрофон один із провідних науковців світу, професор Анделс Нікел. — Сьогодні, через кілька хвилин, ми зможемо побачити паралельні світи на власні очі!
Анделс Нікел знаходився на округлій сцені у центрі величезного, високого залу. Стіни залу були пофарбовані в нейтральний світло-сірий колір, щоб не відвертати увагу від головної події, та на них красувалися портрети відомих науковців, які зробили значний внесок у вивченні паралельних світів.
— Минуло понад сто років відтоді, як видатний вчений Круассо Леброні сформував теорію, що наш макровсесвіт був створений в четвертому вимірі, — продовжував Анделс. — Згідно з теорією Леброні, після Гігантського вибуху в четвертому вимірі, просторово-часові частинки проходячи через так звану Призму Світів, сформулювали безліч паралельних світів в тривимірному всесвіті. Один з цих світів, є той в якому ми зараз існуємо.
Постать Анделса чітко вирізнялася на фоні двох дивних, громіздких пристроїв, що розташувалися по обидві сторони від нього. Глядачі, що розташувалися рядами на кріслах, спостерігали за сценою. Ряди сидінь підіймалися все вище і вище, амфітеатром оточуючи сцену, щоб кожна людина могла безперешкодно спостерігати за дійством.
— І ця теорія була доведена, — з ентузіазмом вигукнув Анделс. — Приблизно через 30 років після публікації теорії Леброні були виявлені найдрібніші дірочки в часово-просторовому континуумі, більш відомі як червоточини, через які проникали частинки з інших паралельних всесвітів. За допомогою методу міченого фотона, що пропускався через ці червоточини, було доведено, що існує безліч паралельних всесвітів, і на цей час ми не знаємо точної їх кількості.
Тиша панувала в залі. Люди, запрошені на цю грандіозну подію, намагалися приховати своє хвилювання.
— Виявилося, що в більшості паралельних світів закони фізики відрізняються від наших, — пояснив Нікел. — Це так званий невидимий спектр паралельних світів. У цих світах мічений фотон зникав, і ми не могли повернути його назад у наш світ. Тому, дані світи було вилучено з дослідження. Однак світи, де фізичні закони такі ж, як у нас, привернули нашу увагу. З цих світів ми могли без проблем повернути фотон назад. Ці світи ми назвали видимими паралельними світами. Приблизна карта всіх видимих паралельних світів була створена та завантажена в спеціальний пристрій, відомий як "Палітра". Він знаходиться праворуч від мене.
Сотні репортерів з усього світу почали активно фотографувати та знімати на відео пристрій, що стояв по праву руку від вченого.
— Хоча фотон дав нам інформацію про існування інших світів, він не міг розповісти нам про них більше, — продовжував Анделс. — Саме тому ми розробили нову технологію під назвою "Пензлик". Цей пристрій знаходиться ліворуч від мене. "Пензлик" дозволяє нам на короткий час розширити червоточину, щоб перемістити не лише фотони, а й невеликі предмети. Це ніби занурити предмет у палітру іншого світу.
У залі знову запанувала тиша, порушувана лише спалахами фотоапаратів. Всі з нетерпінням чекали на те, що ось-ось мало статися.
— Тому сьогодні ми продемонструємо вам можливості "Пензлика", — оголосив Нікел. — Першим мандрівником у паралельні світи стане найсучасніша відеокамера.
Над сценою з'явилася голограма кулястого пристрою з радіусом близько 10 сантиметрів з сріблястою титановою оболонкою. Надпис “ПАРАЛЕЛЬ Х” був вигравіюваний на корпусі.
— Це камера "ПАРАЛЕЛЬ Х, — оголосив Нікел показуючи на голограму. — Вона здатна знімати 1 мільярд кадрів за секунду з оглядом у 360 градусів, що робить її ідеальною для дослідження паралельних світів. Дані, отримані з цієї камери, можуть допомогти нам створити нові, ще сучасніші технології!
Зал вибухнув оплесками.
— Спочатку ми пошлемо камеру лише в 1 паралельний світ, — сказав Нікел. — Після цього ми переглянемо отриману картинку разом з вами.
Він обережно взяв камеру "ПАРАЛЕЛЬ Х" і помістив її на спеціальну платформу, оточену колонами червоного світла.
— Запускаємо "Пензлик”, — скомандував він.
Машина загула, і камера на платформі трохи змінилася — надпис "ПАРАЛЕЛЬ Х" став іншого стилю та більшого розміру.
Журналісти одразу ж почали строчити в блокнотах, а оператори фіксували все на камеру. Фотографи безперервно клацали затворами.
— Цікаво, — задумливо промовив Анделс Нікел до публіки. — Камера побувала в одному з паралельних світів і змінилася.
Команда науковців під керівництвом Анделса Нікела кинулася перевіряти машини "Пензлик", "Палітру" і змінену камеру "ПАРАЛЕЛЬ Х". Через декілька хвилин, Нікел знову звернувся до залу.
— Шановні пані та панове, на жаль, нам не вдалося з'ясувати причину зміни зовнішнього вигляду камери. Проте, вона все ще працює. Подивимось, що ж являє собою найближчий до нашого паралельний світ.
На великому стереоекрані з'явилося фото зняте камерою. Але фото майже не відрізнялося від реального залу де були люди. На фото була трохи інша форма стільців, інший колір одягу та стін — ось і всі відмінності. Зал розчаровано загудів.
— Прошу спокою, — заспокійливо мовив Анделс. — Я розумію, що реальність іншого світу не виправдала ваших очікувань. Тому ми продовжимо експеримент і відправимо камеру ще в 10 паралельних світів. Для кращого ефекту, кожен наступний світ буде віддалений удвічі далі від попереднього. Таким чином, ми точно зможемо побачити інші паралельні світи, які значно відрізняються від нашого.
Один із асистентів, що перевіряв "Палітру" підійшов до професора та щось йому прошепотів на вухо.
— Мушу повідомити, що "Палітра" зафіксувала зникнення одного з паралельних світів, — спокійним голосом промовив Анделс. — Цей феномен ми дослідимо пізніше, після завершення експерименту. А зараз — розпочинаємо!
"Пензлик" знову запустили, і камера знову змінила свій вигляд. "Палітра" зафіксувала зникнення ще одного зі світів. З кожним запуском "Пензлика" камера дедалі більше змінювалася, а світи зникали з панелі "Палітри" в геометричній прогресії. Нарешті, після десятого запуску камера вже зовсім не нагадувала ту, яку колись відправляли в перший паралельний світ, а кількість світів зменшилася на 1024.
— Тепер ми бачимо, що подорож між паралельними світами є доволі небезпечним процесом, — продовжував Алюнк Нарпл. — Живу особу поки що небезпечно посилати в інші світи. Лише погляньте як змінилася камера!
Він обережно взяв її своїм щупальцем та підніс до кохлеаторів. Звісно ж, тепер камера виглядала зовсім інакше ніж вперше.
Вона тепер мала вигляд кулястого пристрою з радіусом близько 10 сантиметрів з сріблястою титановою оболонкою. Невідомий надпис, що виглядав як “ПАРАЛЕЛЬ Х” був вигравіюваний на корпусі.
Журкнари одразу ж почали шлактати в корбатиках, а сіманори фіксували все на кардиляри. Опонучі безперервно щубакали понтарами.
Дякую за прочитання :)