Ілюстрація
У мікролісі стрічаються гіганти. На їх фоні мохи здаються низенькою травичкою. 
Заходжу в гущавину. Тихо, тільки десь над головою торохтить кігтястими копитами турун, що женеться за здобиччю. З-під ніг розбризкуються краплі роси і блискавично скачуть ногохвостки. 
Попереду - урвища на березі струмка. 
Піщані береги порозмивало дощами, оголивши корені старих сосен, верхівки яких не може сягнути око; спотикаючись об хвоїнки виходжу на вільне світло. Око чіпляється за шорстку блискучу циліндичну поверхню стовбурів. Сонце мерехтить крізь мереживо тонких гілочок, які змагаються з сосновою хвоєю у стрункості. Вітер колихає те мереживо і воно кам'янисто мінерально шурхотить, ніби неживе. 
Але ж живе. Зелене і вологе всередині. Тендітне і ламке. 
Проходжу до води по горбатому корчу. За спиною продовжує шарудіти хвощевий мікроліс. 
🌿🍃🌿🍃🌿🍃🌿🍃🌿🍃🌿🍃
Я тут подумав, що треба зробити Телеграм-канал.
Все як і тут - вісті з мікролісу, шматочки тексту і фото природи з висоти зросту нижчих рослин.
Кому цікаво - заходьте. 
https://t.me/mossymans_home