Я так і знала, що моцарелла росте у лісі))))

Ось ці круглі треба брати, коли вони розміром не більше чоловічої долоні і перевіряти, чи не смердять і чи не жовкла середина. Бо то буде значити, що є спори і вже пізняк. Є менші види порхалок, вони з тоншою шкіркою і у формі гриба (да, гриб у формі гриба, але він без пластинок, суцільний),от вони мають у вареному вигляді желеподібну середину і тоненьку шкірку і приємний грибний смак. Варити треба всі без винятку порхалки, так ви точно не здобудете проблем з животом. Алгоритм для диких їстивних завжди такий: миємо, варимо, зливаємо воду, смажимо або доварюємо в супі. Винятком є сироїжки, трюфелі, печериці і зонтик. Останній треба смажити в яйці і паніровці, інші з названих можна їсти навіть сирими, просто промивши. Але, пам'ятаємо, що це мають бути гриби з чистої території, подалі від доріг (вихлопи!), полів (добрива!) і різних каналізаційних споруд (ризик кишкових хвороб).

Зразу видно дитину міста. 🤣 А я в селі виріс і точно знаю, що то таке і навіщо його сухим треба нести до вогнища. 🤣 Горить гарно і можна пиздонути його ногою і буде феєрверк.