В дитинстві пам'ятаю був час коли вимкнули світло, мої брати старші( 2є двоюрідні) і менший (рідний) і сестра (найстарша) прийшли до нас і ми пили чай, грали в карти в світлі свічок, а зараз хто де і в старших вже є свої родини і дітки.
А зараз йдучи ввечері і гуляючи з собакою я думаю про те як же на вулиці файно, зірки повсюду, темно, тільки і видно світло свічок в вікнах і фонарики де-не-де на дворі, так романтично🥰
Так і хочеться, щоб поруч йшов хлопець і говорити, про що завгодно, тримаючись за руки. Але є проблемка, треба знайти хлопця, щоб так гуляти вночі🥲😂
А зараз йдучи ввечері і гуляючи з собакою я думаю про те як же на вулиці файно, зірки повсюду, темно, тільки і видно світло свічок в вікнах і фонарики де-не-де на дворі, так романтично🥰
Так і хочеться, щоб поруч йшов хлопець і говорити, про що завгодно, тримаючись за руки. Але є проблемка, треба знайти хлопця, щоб так гуляти вночі🥲😂
Коментарі (7)
І жаби кумкають, і солов'їв чути, і чапля-бугайчик як гухне на світанку, що аж волосся дибки. Город аж в ставок упирається, а на березі можна рибалити і на багатті готувати рибу. І нарубати очеретів, зробити халабуду і там валятися на сіні у спеку.
А в місті все є: робота, житло, друзі, магазини. А вночі шумлять машини, гепає щось на заводі, смердить з нього постійно... І небо забруднене ліхтарями.
А зараз ще й війна.
Але з появою в квартирі комп'ютера я все частіше влітку лишалась вдома, хоча друзі мої теж були по домам, трохи сумно що технології відібрали частинку дитинства, але з іншого боку вони відкрили для мене дещо особливе, без чого зараз я не уявляю свій ранок.
(Тільки не думайте що це щось пошле, це манга, люблю зранку почитати декілька глав улюблених тайтлів😊)
гралося шахами
на дошці для шах
ставилися по фігурці на члена сім'ї на кожен кут дошки
кидалися кубики, щоб вирішити, скільки ходів можна зробити
і йшлося по колу
ціль гри - першим обійти по колу
якщо кубіком випадав так, що ставав на місце іншого ігрока, ти його "вбивав", і він повертався на початок, на свій куток.
(154675871303 хвилин пошуку)
зараз ледве знайшла
Автор: Василь Шукшин, а розповідь в збірці називалась "Далекі зимові вечори"))) Я обожнювала