У долонях тримаєш лице,

Ти не  плач,  розкажи про все  .

Як втомилася від метушні,

Від болячок,  бентежних снів,

Магазинів, метро, роботи,

Як чекаєш з вівторка суботу,

Про не прибрані в домі речі,

Наодинці зимовий вечір.

Розкажи не тримай на серці,

Що паламані в шафі дверці,

І на кухні із крана капле,

Але це не остання крапля.

Ще сусіди не замовкають,

Або б'ються, або співають,

Подорожчали знов продукти,

І без цього жилося скрутно,

Не мовчи, говори словами,

Все що сталося цими днями.

Як хотіла букетик квітів,

А на дворі холодний вітер,

І потрібно мерщій тікати,

Від дощу що почав накрапати.

Ти розказуй не замовкай,

Ось уже заварився чай.

Притуляйся  я обійму

Будем мріяти про весну.

Про пташиний веселий спів,

Над квітками гудучий рій,

Тихий шепіт зелених трав...

Заспокоюйся,  засинай.©