Невеличка розповідь про моє "дитя".
Отже, як я вже і казала, в мене є маленький стікер-шоп, який я відкрила в лютому. Ага, в цьому лютому. 19.02.2022, якщо бути точнішою)
Почалось все раніше, десь за пів року, може трохи більше. Я запалилася бажанням зробити власні стікери, намудохалась з типографіями і зробила, перші, улюбленні, кривеньки) Фото додам нижче.

Після цього в мене були гойдалки, нащо я це роблю, це нікому не треба, хто їх буде купляти, треба шукати нормальну роботу і не займатись фігнею!!

Пройшовши цей етап, мені стало достатньо думки: ЦЕ ТРЕБА МЕНІ. Я РОБЛЮ ЦЕ ВПЕРШУ ЧЕРГУ ДЛЯ СЕБЕ

Так і почалась моя підготовка до власного виробництва, з думкою "що буде, то буде".
Я збирала гроші, збирала-збирала, і от вже лютий, мій день народження, небайдужі до моїх поривів батьки дарують мені гроші, той залишок який покриває все моє "недоназбиране". І я купляю техніку, а саме:
- принтер для струмкової печаті
- плоттер (така машинка для вирізки)
 
Ну і звісно безліч дрібничок для яких в мене є окремий список, що мені треба буде для оформлення замовлень і таке інше.
Звісно ж нічого не пішло так гладко і класно, як я собі нафантазувала. 

(скільки я за той час сама собі нервів навимотувала)
 
І близько тижня я мудохалась з плоттером, щоб він різав стікери по контуру а не десь поряд))

19.02 - вирішую, що все, пора стартувати, все одно, поки хоча б хтосб підпишеться, дорозберусь з технічними моментами. Стікери відмальовані є. Треба робити!

БЛІН НАЗВА!
Трохи не прогавила головне. Чому ж він називається Бітрут_Артшоп.
Бітрут - це буряк, бурячок. Ну а з артшоп - все ясно.
Назву обирали довго, лого обирали довго.
Так от, чому така назва..

Мені її запропонував тато, коли я билась в черговому "ГОСПОДИ В МЕНЕ НІФІГА НЕ ВИХОДИТЬ".
Офтоп: я з дитинства звикла, що в мене все, ну майже, виходить з першого разу (ну бо я нічого складного в дитинстві і не робила), а коли не виходить кажуть "Ну не твоє - не берись", і я тепер виросла дуже пошатана в моментах коли щось не виходить, дякую долі, яка послала мені такого терплячого тата і не менш терплячого хлопця, які спокійні як два слона кажуть - нічого, просто спробуй ще раз, коли я вже вся з бульбами шмарклей сижу в сльозах, бо блін не вирізало з першого разу так як я уявила!

Так от, ми перебирали багато назв, ті що вигадувала я сама, ті що ми перебирали з татом. І він якось сказав за цю, вже не дуже пам'ятаю чому саме, але мені вона так до душі припала, хоч тато потім і сказав, що довга і звучить "складно". Але рішення в моїй голові вже було прийняте. До того ж це дуже класно підійшло до червоних щічок, які я додаю своїм персонажам.
Тож мій бурячковий магазин стартанув, з фотки мого плоттера і невеликого опису що я таке)

Далі розповім вже ближче до старту продаж звісно, бо знов щось я накатала тут цілу поему 😅

мої першенькі)