Після початку війни я мало що писав, але якось подумав, що непогано було б зробити переклад вірша Саші Кладбіще.
І я 17 травня 2023 написав у коментах її каналу наступне:
І я 17 травня 2023 написав у коментах її каналу наступне:
Якось з подружкою разом
Пили у саду компот.
Відвернувся я на хвилю -
А на неї впав дроп-под.
За секунду стала фаршем -
Навкруги стікає кров -
Як ти міг, космодесантник, розчавити цю любов?..
Приспів:
Уоу-оу, на мою дівчину упав космодесантник! (2 р.)
Він піднявся в обладунках,
Запитав де вороги.
Відповíсти я не можу -
У руках її мозги* (*суржик).
Я дивлюся на аквілу,
По якім стікає кров -
Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?..
Приспів (2 р.)
Він надів стрибковий ранець
І вознісся в небеса.
В мене у руках лишилась
Лиш русявая коса,
Й сині очі під ногами,
Й я питаю знов і знов:
"Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?.. "
Приспів (2 р.)
Подивився на останки -
Там три ікла й мацаки,
Довгий прутень у присосках
І подвоєні соски.
Так вона ж слаанешитка,
Імператорова кров!
Недарма космодесантник
Розчавив мою любов!
Приспів (3 р)
(Автор перекладу - я, сьогодні😅 )
Пили у саду компот.
Відвернувся я на хвилю -
А на неї впав дроп-под.
За секунду стала фаршем -
Навкруги стікає кров -
Як ти міг, космодесантник, розчавити цю любов?..
Приспів:
Уоу-оу, на мою дівчину упав космодесантник! (2 р.)
Він піднявся в обладунках,
Запитав де вороги.
Відповíсти я не можу -
У руках її мозги* (*суржик).
Я дивлюся на аквілу,
По якім стікає кров -
Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?..
Приспів (2 р.)
Він надів стрибковий ранець
І вознісся в небеса.
В мене у руках лишилась
Лиш русявая коса,
Й сині очі під ногами,
Й я питаю знов і знов:
"Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?.. "
Приспів (2 р.)
Подивився на останки -
Там три ікла й мацаки,
Довгий прутень у присосках
І подвоєні соски.
Так вона ж слаанешитка,
Імператорова кров!
Недарма космодесантник
Розчавив мою любов!
Приспів (3 р)
(Автор перекладу - я, сьогодні😅 )
А за кілька годин Саша дещо доробила цю версію:
Я із подружкою разом
Пив під вишнями компот.
Лиш на мить я відвернувся -
І на неї впав дроп-под.
За секунду стала фаршем -
Навкруги стікає кров -
Як ти міг, космодесантник, розчавить таку любов?..
Приспів:
Уоу-оу, на мою дівчину упав космодесантник! (2 р.)
Він піднявся в обладунках,
Запитав де вороги.
Відповíсти я не можу -
ЇЇ мозок навкруги,
Я дивлюся на аквілу,
І стікає нею кров -
Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?..
Приспів (2 р.)
Він надів стрибковий ранець
Полетів у небеса.
На наплечнику налипла
Лиш русявая коса,
Я все плачу, неутішний,
Та питаю знов і знов:
"Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?.. "
Приспів (2 р.)
Аж на залишки дивлюся
Там три ікла й мацаки,
Довгий прутень у присосках
І подвоєні соски.
Так вона ж слаанешитка,
Імператорова кров!
Недарма космодесантник
Розчавив мою любов!
Приспів (3 р)
Я із подружкою разом
Пив під вишнями компот.
Лиш на мить я відвернувся -
І на неї впав дроп-под.
За секунду стала фаршем -
Навкруги стікає кров -
Як ти міг, космодесантник, розчавить таку любов?..
Приспів:
Уоу-оу, на мою дівчину упав космодесантник! (2 р.)
Він піднявся в обладунках,
Запитав де вороги.
Відповíсти я не можу -
ЇЇ мозок навкруги,
Я дивлюся на аквілу,
І стікає нею кров -
Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?..
Приспів (2 р.)
Він надів стрибковий ранець
Полетів у небеса.
На наплечнику налипла
Лиш русявая коса,
Я все плачу, неутішний,
Та питаю знов і знов:
"Як ти міг, космодесантник,
Розчавити цю любов?.. "
Приспів (2 р.)
Аж на залишки дивлюся
Там три ікла й мацаки,
Довгий прутень у присосках
І подвоєні соски.
Так вона ж слаанешитка,
Імператорова кров!
Недарма космодесантник
Розчавив мою любов!
Приспів (3 р)
Я був у захваті - мій переклад не тільки сподобався, а ще й відредагований автором оригіналу.
Коментарі (28)
1. Кривавим заревом весь сектор затягло.
На Терру звіти шле лорд-мілітант:
«Нас оточили, втрати несемо,
Прошу підмоги, надішліть космодесант!»
Ми ледь без сил тримаємося ще,
З підвулля лізуть бісові нургліти,
Імперська Гвардія розбита майже вщент,
І батареї всі розбомблено з орбіти.
Приспів:
Над нами – баржі Абадона,
За спинами – стрільби титанів вий.
Та Імператор надішле Астартес
Космодесант піде в смертельний бій!
2. Нам всім гаплик (якщо без матюків),
І на бійцях в траншеях одяг тліє.
І кожен з нас до неба очі звів:
Космодесант – останняя надія!
Не знаєм сумнівів, зневіра – не для нас!
Настав наш час для героїчних звершень.
Коли наш комісар віддасть наказ,
То кожен з нас в атаку піде першим!
Приспів.
3. Жорстоким називає наш десант
Юрба потвор і дурнів недобитих,
Та знаєм ми, їх єретичний план
Розчавлять черевиком з кераміта.
І от, планета знову мирно спить,
Нема загрози з боку Абадона.
Стіною непорушною стоїть
Космодесант на захисті кордона.
Приспів.
> То кожен з нас в атаку піде першим!
Із прапором?
Мама подарувала ножа колись –
Невеликий із чорним тонким клинком.
І просила, щоб я на відмінно вчивсь,
Та я був волоцюгою і «торчком»...
Брат мій старший з лиця був як смерть страшним;
Взять на «діло» давно обіцяв мені.
Він навчив з діамантів робити дим
Й маяки відрізняти від маячні.
Розбирати мене научив мій брат,
Де знак божий, де просто дорожній знак.
А сестра називала мене «вар’ят» –
Хоч я знаю, вона не вважала так.
…Траса в небо іде, і машина мчить,
На узбіччях – лиш черепи корів.
Брат молодший мій за кермом сидить –
П’яний знов як чіп, ледь не в’їхав в рів.
Я його штовхаю: «Не спи, хлоп’я,
До кордону їхати шість годин».
Дарувала матуся нам з ним життя –
Та дала нам розум на двох один.
П’яно дивиться брат, каже він мені:
«Братику, тримайся ти, не здихай!»
Вітер і пісок, і пітьма в вікні.
А машина мчить і, мабуть, не в рай.
У пробитій легені булькоче страх,
Відчуваю у горлі вже кров свою…
Піт з обличчя мого витира сестра
І грозиться:
«Вар’ят, Не вмирай. Бо вб’ю».
Ну, нам же треба було еквіритмічний переклад, а не максимально близький до оригіналу. 😂
Там взагалі можна було про букви "зю", гєоргієвську лєнтачьку і пєлотку. 😁
Бо в них там в Імперіумі теж труп на троні, тоталітаризм, пропаганда, ксенофобія і зброя позаминулої епохи.
До речі, мені би було цікаво почитати за всесвіт ВарХаммеру, бо я тіко чув про нього, а ось грати/читати не довелося.
У вишневому садочку пив я з милою компот
Я на неї задивився — з неба гепнувся дроп-под.
Тільки мить — вона вже каша, навкруги усюди кров
Ну чому космодесантник роздушив мою любов!
Ох, на дівчину мою впав космодесантник! (х2)
Вийшов він в шкаралтній броні і питає ворогів
Відповісти я не можу, сиджу в масці із мізків.
Я дивлюся на аквілу, бо тече по ній ще кров,
Нащо ж ти, космодесантник, роздушив мою любов?
Ох, на дівчину мою впав космодесантник! (х2)
Він джамп-пак ввімкнув спокійно, полетів собі у вись
Її милі сині очі на напліччі запеклись.
Я ридаю все неспинно і питаю знов та знов:
Нащо ж ти, космодесантник, роздушив мою любов?
Ох, на дівчину мою впав космодесантник! (х2)
Подивився я у кашу -
Два мацака там та клик!
Чотирнадцять ще присосок, а це жало, не язик!
Я кохав слаанешитку! Імператорова кров!
Вчасно ти, космодесантник, роздушив мою любов!
Ох, на дівчину мою впав космодесантник! (х4)