Дисклеймер: тут теж будуть матюки. Можливо, навіть не зацензурені. Читання моїх історій може призвести до іспанського сорому, крінжу, схильності до засудження дій дибілів.
Розділ другий. Атцы і дєті. Мамачкі і сыначки.

Моєю роботою було не тільки продавання товару досвідченим акваріумістам, а й інструктування і консультації новачків і абсолютно невиправних нубів.
Цього разу прийшла тітка років 60 якщо не більше (чесно, я дуже погано визначаю вік людських особин, поручитися за достовірність не можу) і попросила рибок і акваріум. От так одразу.
Знову короткий екскурс в акваріумістику для тих, хто не в курсі:
1. Акваріум - жива система, екосистема. Він може існувати тільки в рівновазі процесів, інакше він не виживе.
2. Запуск акваріуму - довгий і трохи медитативний процес.
3. Налити води і одразу ж пустити риб не можна, бо вони не можуть жити без певних умов.
4. "Свіжий" акваріум (до 1 тижня) схильний до бактеріального спалаху "зелене молоко" - тоді у воді максимум бактерій і мінімум кисню і риба стопроцентно загине. Цей період треба або перечекати, або ж купити спеціальний пробіотик, щоб пришвидшити процес до пари днів або ж без нього і чекати тиждень.
Я їй кажу, що так швидко не вийде, бо риба не може жити у воді без нічого.
Далі все почало йти по пизді, а я ще не знав про це і продовжив закопуватись глибше. Розповідаю про запуск, про нагрівачі, фільтри, грунт...
- В совєцкі врємєна риби в бутильку трохлітровому в мене жили. Без пробіотиків, фільтрів і прочого збирання грошей у пенсіонерів. Я ж не для себе беру, а для сИночки. Він так хотів рибок, а завтра у нього день народження і я хотіла подарувати...

Єббб@ть... Я починаю розуміти, що справа пахне кєросіном, але не бачу, звідки. Розповідаю і поясню, як для пінгвіна, як для дибіла, як для інфузорії... Наводжу приклади. Показую. Розказую.
Згодилася, що купить акваріум і запустить з пробіотиком, а за два дні прийде за рибками. Але вона все одно ще купила до 45-літрового акваса пластикові рослини (бл@ть, це вже дибіл*, кричалка** чи прозрівашка? ***) - поясню, що живі краще, і брати треба найживучіші (і найдешевші) - погоджується і на живе, і на пластик.
"Прозрівашка, - кажу собі подумки".
І роблю першу критичну помилку.
- Ой, а якщо дитина не зможе сам зробити? У сИночки ще не було акваріума, тільки хом'ячки.
- Подзвоните - підкажу, якщо виникне проблема. - і на автоматі пишу номер на папірці.
Я спокойно допрацював зміну, передав колезі і пішов на вихідні.
"Ничего не предвещало беды..."
Я прокинувся о шостій ранку, на автоматі підняв трубку.
- Е-е-е... У нас тут питання. Як краще садити рослини, бо ми не знаємо.
- А котра година - знаєте?
-А шо - сильно рано? Ну то вибачте, але ви вже все одно не спите, то може підкажете? - улесливим голосом таким каже.
(Хєр з тобою, - думаю, - а вголос кажу інше).
- Ну присипете камінцями, щоб трималися.
- А, то дякую.
І кидає трубку.
- Що це таке? Хто то був?
(Бл@, я розбудив дружину).
- А, номером помилилися... - брешу. (Боже, я дав власний номер замість робочого).
Спимо далі.
Три дні спокою а далі - на роботу.
Під магазином хтось стирчить і смикає ролет знизу.
Підходжу.
- Ой, дра-а-стє, а вас нема?
- Ну, ми о дев'ятій відчиняємось. А зараз восьма.
- То я зайду з вами?
- Ні. Я маю увімкнути комп'ютер, касу, перевірити обладнання і прогодувати тварин.
- В смислі? Я тут маю стояти?
(Блін. Кричалка? Дибіл? Що з нею робити?).
- Добре. Але я не можу продавати без електроніки. П'ять хвилин і можна.
Заходить.
-А ми з сИночкою пустили рибки, а вода така мутна, вони здохли. Чого ви продали нам хворих рибок, га?
- Я вам не продавав і попереджав, що буде помутніння.
-А ми купили, коли вас не було.
(Святі папугайчики, можна не треба, ну бл@!)
- А до чого тут я, коли ви не чуєте інструкцій? Моя відповідальність не розповсюджується на неправильні ваші дії.
- А до чого тут ми?
Знову розказую. Виявляється, що вони забули кинути у воду пробіотик. Інструктую. Йде.
І добре було б, якби всьо було в порядку, але нє.
Вихідні. Шоста ранку.
- Дра-а-стє, скажіть, у нас свєт вирубався, а рибки здохнуть, да? А то синочка волнуєцця, каже, позвони продавцю, спитай...
(Курвамать, та шо ж там за гніздо п*здецю???)
- Ні, не здохнуть, якщо не годувати.
- А, а у нас внук ще сьогодні грався, пачку печеня туди насипав, мы вроді всьо виловили, а тут свєт вирубило... Шо ж тепер робить, га?
- Чекайте, доки увімкнуть. А поки що підмініть відро води.
Кладу слухавку, додаю номер в чорний список. Лягаю досипати.
Але це ще не кінець.
Працюю. Це вже зима, а та вся хєрня була восени.
Заходить пара людей. Тітка й дядько. Я ношу окуляри, тож не дуже добре їх бачу, аж тут...
- Дра-а-стє... А ми до вас прийшли. Синочка, дивися, які рибки, може ти собі щось купиш? А то в тебе все вже передохло.
(Так, курва, дихай, повторюй: "людей не можна бити, людей не можна п*здити, не можна посилати людей нах*й ).
Дивлюся на "синочку" зблизька і трохи випадаю в осадок. Синочці років 40, старший мене.
А то, значить, "мамочка".
Добре, що я був у процесі прибирання акваріумів і сказав, що рибу зараз купити не можна.
Але, думаю, вони купили де-інде.
"Все ж таки дибіли", - думаю я, продаючи їм корм для рибок.
Наш локальний сленг:
* Дибіл - абсолютно тупий і невиправних в своїй тупості покупець. Працювати аккуратно, не бісити, давати максимально зрозумілі інструкції (як для дибілів) і нейтральні штуки, якими тварині важко нашкодити. Зазвичай підходять під правило Овчиннікової: "якщо хазяїн ідіот, то коту - пизда".
**Кричалка - неадекват, приходить поверещати, вимотати клубок нервів і хєр знає, шо з ним робить. Не бісити, намагатися потихеньку зробити так, щоб воно надалі ходило скуплятися де-інде, бо приносити головняк - це їх пасивна аура.
***Прозрівашка - дибіл, схильний в якийсь момент "прозріти" і почати робити все як треба, або хоча б читати інструкції до того, як уїбе товар до негарантійного виду, а тварину - до термінальної стадії. Часто з таких виходять постійні адекватні покупці.