Десь в "Небесній канцелярії".
Департамент по розподілу людей по поверхні землі.
Відділ по розподілу людей по поїздах.
Підрозділ по розподілу людей по вагонам.
Кабінет відповідального по Ізраїльським залізничним лініям.

- Так. Ей..., новенький!!! Як там тебе? Беніель? Та-а-ак, ти сьогодні "ведеш" лінію потяга з півночі на південь. Сам! Вважай, що це твій випускний іспит. Пам'ятаєш, чому тебе навчали? Береш, кількість людей ділиш на кількість вагонів і рівномірно розподіляєш по всьому потягу. Зрозуміло?
- Так точно.
- Про винятки і "Закон Мерфі", якого ти обов'язково повинен дотримуватися, пам'ятаєш?
- Не дуже.
- Гаразд. Дивися. Показую ще раз. В кожному вагоні вміщається близько шестидесяти особин, правильно? Дивися. Значить та-а-ак. Так, що тут у нас сьогодні на пероні? Хм... Багатодітна родина з сімома маленькими дітьми плюс немовля, що плаче. Жінка, що волає в телефон. Старий, що не мився вісімнадцять років. Парубок, що безперервно кашляє. Дівчина, що дуже гучно дивиться серіал турецькою без навушників. Компанія буйних підлітків років чотирнадцяти, вісім екземплярів, що перекрикують одне одного... О-о-о, і ще здоровенний чолов'яга арабського походження з поглядом "шахіда".
Чудово. Ось ти їх усіх береш і саджаєш ось у цей вагон.
- Всіх? В цей?
- Так. Там якраз сидить чоловік середнього віку, який спеціально прийшов раніше, щоб зайняти місце подалі від усіх і хоче спокійно поспати. Наївний.
- Може, їх все таки розподілити по всьому потягу?
- Я ж сказав: "Винятки і Закон Мерфі" - це ж святе. Так належить. Всіх - в один вагон. І не сперечайся! Так... І старого цього... смердючого... прямо поруч з чоловіком посади. А то глянь... спати він, дивись, у потягу захотів. І розбуди немовля, йому якраз їсти пора.

Автор: Стас Вольський