Хто читав мій попередній пост, та не читав коментарі - повідомляю: я вчилася на бібліотекаря (в дипломі написано "бібліотекар, бібліограф, менеджер видавничої справи") і працюю за спеціальністю.
Випустилася влітку 2016 і тоді ж почала працювати.
Зуби. Пам'ятаєте в середині нульових була реклама зубної пасти "32" - це кількість зубів (разом з кутніми). В мене на сьогоднішній день лишилося 27, та й то 7 з них це коронки (6 з культовою вкладкою - тобто зуб зпилювався, в зубні канали ставилася вкладка, а зверху на неї коронка).
Почалася моя епопея в грудні 2015 року, коли я ще була студенткою 5 курсу. Розкришився нижній правий кутній зуб. Постраждала я кілька днів, нашкребли свої заощадження і пошкандибала до найближчої стоматології. Стоматолог-хірург виколупав нещасні осколки, я ще приходила на перев'язку і ми розпрощалися.
Я сподівалася назавжди.
Я була молода і наївна. Хтось вірить, що обов'язково хтось прийде і зробить добре, а я вірила, що доживу до старості зі своїми зубами.
Ха!
Восени 2016 почалася моя тісна співпраця зі стоматологом. Тобто мої зубки дочекалися поки я сама почну заробляти гроші на їх лікування.
Бібліотекарі не найтоповіша професія, гроші лопатою ми не гребемо. Отримую я мінімальну зарплатню (зі стажем будуть надбавки). Добре, що хоч як бюджетниця, зарплатню давали стабільно - в середині і кінці місяця. Тобто починає боліти зуб, терплю до зарплатні й іду до стоматолога.
Повідомлення про зараховані кошти і такий діалог по телефону:
- Алло, стоматологія.
- Добрий день, це Сокирниця.
- О, Сокирнице. Який зуб цього разу.
Кожного місяця я мінімум двічі бувала у напівлежачому положені з роззявленою ротом. У відповідь на запитання "Як справи?" - була стабільна відповідь: "Сходила до стаматогоа".
Справа у тому, що в мене дуже глибокі канали в зубах. Тобто першого разу я приходила - зуб свердлили і лікували, за два тижні приходила ставити постійну пломбу.
Хто лікував зуби, той знає, що це не дешеве задоволення. Деякі зуби лікували по кілька разів. В мене знизу зправа один зуб двічі пломбували. Після того як він вдруге зламався - довелося ставити коронку.
Боляче не тоді коли зуб сверлятл, а тоді коли доводиться кругленьку суму своїх кровно зароблених викладати.
Моєї зарплатні вистачало на стоматолога, заплатити за житло, проїзд і їжа. За таких умов я звикла харчуватися скромно. Вівсянка на сніданок - ідеально, її майже не потрібно жувати. Коли болить якийсь зуб - взагалі їсти не хочеться.
Мені видалили кутні зуби. Один я навіть лишила собі на пам'ять. Так що тепер можу казати "Зуб даю", і у випадку якщо виявлюсь не правою - реально можу віддати зуб.
Уважний читач, що дружить з цифрами швидко порахує, що 32 - 4 = 28, а зубів то в мене 27.
Окрім кутніх (які зазвичай видаляють як рудементарні елементи антропогенну) мені довелося видалити один жувальний зуб. Шістку.
Нумерація зубів починається від центру. Перший і другий - кусальні. Третій - клик. І далі з четвертого по восьмий жувальні. Середній жувальний зуб - шостий. В ньому зазвичай три канали. І лише один з десяти чоловік має чотири канали. І вгадайте хто належить до цієї меншості? Звісно я!
Лікування шостого зуба обходилося найдорожче. Їй-богу дешевше кутній вирвати.
Настав час лівої верхньої шістки.
Як зараз пам'ятаю - був березень 2019 року. Біль адський. У вісок так шибає, що хочеся посвердлити його. Добираюся до стоматолога.
Свердле. Три канали.
Тобто у решти шісток було по чотири, а в цьому три.
Полікували куди дістали і поставили тимчасову пломбу.
Біль не проходить.
Прихожу вдруге - кажу "там чотири канали, рвіть його нафіг". Лікар мій подумав і виписав мені направлені на якийсь супер-пупер 3Д рентген. Постраждала, ще трошки (до зарплатні), пішла його зробила.
Прийшла з диском.
- Дійсно, чотири.
- Я ж казала.
Та шостий зуб так просто не вирвати. Гайморові пазухи і все таке. Послали мене до іншого спеціаліста. Благо цей спеціаліст знаходився поруч з моєю роботою.
Так в мене стало лише 27 зубів.
Потроху зуби, що потребують лікування закінчилися. В останнє я у стоматолога була позаминулого року. Чистила камені на зубах. В мене взагалі камені дуже великі відкладаються. Стоматолог коли вперше мені їх чистий робив великі очі - як так, такі великі камені і зуби досі на місці.
Нагадаю, з регулярними походами до стоматології я звикла жити досить економно. А гроші якщо їх не тратити - мають властивість накопичуватися. Так і сталося з моєю зарплатною карткою. Мені було дивно дивитися на суму, що складається більше ніж з трьох цифр.
Я люблю читати. А книги коштують грошей. Хороші книги - великих грошей. Якщо раніше я могла дозволити собі похід до книжкового за однією книгою лише раз на кілька місяців - то тепер могла навідуватися до книгарень мало не кожного тижня, брати по кілька книг, без особливого удару по бюджету.
У 2021 я відкрила для себе Якобу, і що замовлення можна оплачувати при отриманні. Також в моєму рідному селі відкрилося відділення "Нова пошта". Тож я купувала книжечки, прочитала їх і відправляла до батьків. Тата це так дістало, що коли я приїздила додому на новорічні свята, він дав мені гроші зі словами: "Тільки не на книжечки".
Я слухняна дитина. Я купила планшет.
P.S. і ще про зуби - кутні зуби ще називають "зубами мудрості". Після того як мені видалили останній кутній зуб, я за собою помітила, що подурнішала. Ну іноді сама собі дивуюся постфактум - ну як я могла таку дурню утнути? Придумала сама для себе відмазку: "Це тому що зубів мудрості не лишилося".
Випустилася влітку 2016 і тоді ж почала працювати.
Зуби. Пам'ятаєте в середині нульових була реклама зубної пасти "32" - це кількість зубів (разом з кутніми). В мене на сьогоднішній день лишилося 27, та й то 7 з них це коронки (6 з культовою вкладкою - тобто зуб зпилювався, в зубні канали ставилася вкладка, а зверху на неї коронка).
Почалася моя епопея в грудні 2015 року, коли я ще була студенткою 5 курсу. Розкришився нижній правий кутній зуб. Постраждала я кілька днів, нашкребли свої заощадження і пошкандибала до найближчої стоматології. Стоматолог-хірург виколупав нещасні осколки, я ще приходила на перев'язку і ми розпрощалися.
Я сподівалася назавжди.
Я була молода і наївна. Хтось вірить, що обов'язково хтось прийде і зробить добре, а я вірила, що доживу до старості зі своїми зубами.
Ха!
Восени 2016 почалася моя тісна співпраця зі стоматологом. Тобто мої зубки дочекалися поки я сама почну заробляти гроші на їх лікування.
Бібліотекарі не найтоповіша професія, гроші лопатою ми не гребемо. Отримую я мінімальну зарплатню (зі стажем будуть надбавки). Добре, що хоч як бюджетниця, зарплатню давали стабільно - в середині і кінці місяця. Тобто починає боліти зуб, терплю до зарплатні й іду до стоматолога.
Повідомлення про зараховані кошти і такий діалог по телефону:
- Алло, стоматологія.
- Добрий день, це Сокирниця.
- О, Сокирнице. Який зуб цього разу.
Кожного місяця я мінімум двічі бувала у напівлежачому положені з роззявленою ротом. У відповідь на запитання "Як справи?" - була стабільна відповідь: "Сходила до стаматогоа".
Справа у тому, що в мене дуже глибокі канали в зубах. Тобто першого разу я приходила - зуб свердлили і лікували, за два тижні приходила ставити постійну пломбу.
Хто лікував зуби, той знає, що це не дешеве задоволення. Деякі зуби лікували по кілька разів. В мене знизу зправа один зуб двічі пломбували. Після того як він вдруге зламався - довелося ставити коронку.
Боляче не тоді коли зуб сверлятл, а тоді коли доводиться кругленьку суму своїх кровно зароблених викладати.
Моєї зарплатні вистачало на стоматолога, заплатити за житло, проїзд і їжа. За таких умов я звикла харчуватися скромно. Вівсянка на сніданок - ідеально, її майже не потрібно жувати. Коли болить якийсь зуб - взагалі їсти не хочеться.
Мені видалили кутні зуби. Один я навіть лишила собі на пам'ять. Так що тепер можу казати "Зуб даю", і у випадку якщо виявлюсь не правою - реально можу віддати зуб.
Уважний читач, що дружить з цифрами швидко порахує, що 32 - 4 = 28, а зубів то в мене 27.
Окрім кутніх (які зазвичай видаляють як рудементарні елементи антропогенну) мені довелося видалити один жувальний зуб. Шістку.
Нумерація зубів починається від центру. Перший і другий - кусальні. Третій - клик. І далі з четвертого по восьмий жувальні. Середній жувальний зуб - шостий. В ньому зазвичай три канали. І лише один з десяти чоловік має чотири канали. І вгадайте хто належить до цієї меншості? Звісно я!
Лікування шостого зуба обходилося найдорожче. Їй-богу дешевше кутній вирвати.
Настав час лівої верхньої шістки.
Як зараз пам'ятаю - був березень 2019 року. Біль адський. У вісок так шибає, що хочеся посвердлити його. Добираюся до стоматолога.
Свердле. Три канали.
Тобто у решти шісток було по чотири, а в цьому три.
Полікували куди дістали і поставили тимчасову пломбу.
Біль не проходить.
Прихожу вдруге - кажу "там чотири канали, рвіть його нафіг". Лікар мій подумав і виписав мені направлені на якийсь супер-пупер 3Д рентген. Постраждала, ще трошки (до зарплатні), пішла його зробила.
Прийшла з диском.
- Дійсно, чотири.
- Я ж казала.
Та шостий зуб так просто не вирвати. Гайморові пазухи і все таке. Послали мене до іншого спеціаліста. Благо цей спеціаліст знаходився поруч з моєю роботою.
Так в мене стало лише 27 зубів.
Потроху зуби, що потребують лікування закінчилися. В останнє я у стоматолога була позаминулого року. Чистила камені на зубах. В мене взагалі камені дуже великі відкладаються. Стоматолог коли вперше мені їх чистий робив великі очі - як так, такі великі камені і зуби досі на місці.
Нагадаю, з регулярними походами до стоматології я звикла жити досить економно. А гроші якщо їх не тратити - мають властивість накопичуватися. Так і сталося з моєю зарплатною карткою. Мені було дивно дивитися на суму, що складається більше ніж з трьох цифр.
Я люблю читати. А книги коштують грошей. Хороші книги - великих грошей. Якщо раніше я могла дозволити собі похід до книжкового за однією книгою лише раз на кілька місяців - то тепер могла навідуватися до книгарень мало не кожного тижня, брати по кілька книг, без особливого удару по бюджету.
У 2021 я відкрила для себе Якобу, і що замовлення можна оплачувати при отриманні. Також в моєму рідному селі відкрилося відділення "Нова пошта". Тож я купувала книжечки, прочитала їх і відправляла до батьків. Тата це так дістало, що коли я приїздила додому на новорічні свята, він дав мені гроші зі словами: "Тільки не на книжечки".
Я слухняна дитина. Я купила планшет.
P.S. і ще про зуби - кутні зуби ще називають "зубами мудрості". Після того як мені видалили останній кутній зуб, я за собою помітила, що подурнішала. Ну іноді сама собі дивуюся постфактум - ну як я могла таку дурню утнути? Придумала сама для себе відмазку: "Це тому що зубів мудрості не лишилося".
Шеф кухар