Коли я писав статтю про пуделів , згадав про Міку.
Якось до мене прийшла заплакана дівчина з сумкою-переноскою, звідки висовувалася голова якогось брудного створіння з залиплими вухами і очима. Дівчина сказала, що вона ось зараз витратила гроші (десь ціна непоганого смартфона), які збирала собі на лкування зубів і викупила цю собаку. Тепер в неї є ще трохи грошей і їй дуже треба так зробити покупки, щоб лишилося ще й на ветлікаря, бо він за прийом бере 50.
Я все ж не втримався і запитав, що в цій собаці такого, що вона стільки коштує?
Женя (так звали дівчину), розповіла, що знайшла щеня пуделя за приблизно половину ціни цієї собаки. Вона хотіла купити двох, але виявилося, що щеня всього одне, бо сука вже, мабуть, не зможе народжувати і її треба буде приспати, бо застара. Ця заява плодячниці шокувала мою клієнтку і вона домовилася, щоб забрати і щеня, і суку. Щеня забрала сестра Жені, а за Міку плодячниця несподівано заломила подвійну ціну, бо це ж не просто так шавка з вулиці, а "преміальний пудель". Женя подумала і вирішила погодитися. Щеня вони забирали з рук в руки на вулиці, а за Мікою довелося їхати в віддалені райони міста.
Великий будинок, авто під навісом, великий сторожовий пес і... клітки, в яких сидять собаки. В купах фекалій, брудні і засмучені, можливо, навіть хворі. Женя вперше в житті побачила, в чому різниця між розплідником (питомник) і плодильнею (разводня), і подумала, що варто було б заявити в зоозахисні організації, і саме це збиралася робити, під приводом порадитися з чоловіком відійшла і написала своєму дільничому копу...
Коп сказав, що такими дрібницями ніхто займатися не буде, до того ж знайдеться той, хто повідомить плодячницю про "гостей" у формі, тож вона може просто приспати всі докази і довести нічого не вийде.
Йшов 2017-й рік.
Власне, Жені було вже байдуже, вона хотіла просто врятувати хоч одну собаку з тих трьох, тож вона отримала щось віддалено схоже на ветпаспорт і загиджену аж руду, колись білу, собаку, яку вона тепер привезла сюди і збирається привести в адекватний вигляд. Плодячниця сказала, що собака має щеплення від сказу і стрижку.
"Щеплення" виявились записами від руки, без жодного штампу, навіть без наклейки з ампули (коли власник самостійно купує вакцину, штампа в паспорт тварини часто у ветеринара не ставлять, але на ампулі з вакциною є наклейка, яку клеять у графі "вакцина").
Пудель виявилася не дуже старою (зуби ще білі і навіть немає каменю), але замученою постійними вагітностями, з отитом і червоними доріжками по всій морді. Стиржка... Бл*ть, я не можу назвати це стрижкою. Собаку просто грубо обшматали ножицями, місцями - майже під саму шкіру, на животі і стегні - рани від тих же ножиць. Коли-небудь доводилося різати тканину, щоб зробити отвір десь посередині? Виходять такі ніби ромбики. На пуделі було з десяток таких ромбиків. Її врятувало тільки те, що у пудиків тонка, як у кролика шкіра, яка легко рветься і має небагато судин, тож кров (я сподіваюсь) швидко зупинилась. Собака дрібно трусилась чи то від страху, чи то від болю.
Я зателефонував ветлікарю, що робив дуже нечасто.
- Федоровичу, здрастуйте. Тут таке діло. Пудель з розводні, середнього віку, але стан... Як мінімум, отит і блефарит, брудна, не знаю, чим годували. І ви ж знаєте, як у них зі стресами. Тут ще й плодилка їй обгризла шерсть так, що аж дірок наробила. Дівчина не знає, що робити з таким. Я їй тільки для почистити щось дам і все. Препарати і дієта на вас, корм напишете, я знайду.
- Бл#, Міша. Був би ти гінцем, я міг би тобі щоразу голову рубати. Хоч би щось хороше повідомив. А, чорт з вами, ведіть! Я як Мать Тереза, твою мать. Хай заплатить чисто за ліки і бог з нею.
- Дякую. Сіном відкошу.
Я поклав трубку.
- Ветеринар чекає вас зараз. Прийом для вас безкоштовний, але ліки в нього доведеться купити. А у мене візьмете тільки шампунь і рідину, щоб промити їй очі і вуха.
- Я все оплачу, не треба!
- Треба. Ви сьогодні врятували життя.
Вона купила шампунь та гель, на які я потай вибив власний дисконт.
Я вийшов з ними на сходи. Там камери не бачили.
Якось до мене прийшла заплакана дівчина з сумкою-переноскою, звідки висовувалася голова якогось брудного створіння з залиплими вухами і очима. Дівчина сказала, що вона ось зараз витратила гроші (десь ціна непоганого смартфона), які збирала собі на лкування зубів і викупила цю собаку. Тепер в неї є ще трохи грошей і їй дуже треба так зробити покупки, щоб лишилося ще й на ветлікаря, бо він за прийом бере 50.
Я все ж не втримався і запитав, що в цій собаці такого, що вона стільки коштує?
Женя (так звали дівчину), розповіла, що знайшла щеня пуделя за приблизно половину ціни цієї собаки. Вона хотіла купити двох, але виявилося, що щеня всього одне, бо сука вже, мабуть, не зможе народжувати і її треба буде приспати, бо застара. Ця заява плодячниці шокувала мою клієнтку і вона домовилася, щоб забрати і щеня, і суку. Щеня забрала сестра Жені, а за Міку плодячниця несподівано заломила подвійну ціну, бо це ж не просто так шавка з вулиці, а "преміальний пудель". Женя подумала і вирішила погодитися. Щеня вони забирали з рук в руки на вулиці, а за Мікою довелося їхати в віддалені райони міста.
Великий будинок, авто під навісом, великий сторожовий пес і... клітки, в яких сидять собаки. В купах фекалій, брудні і засмучені, можливо, навіть хворі. Женя вперше в житті побачила, в чому різниця між розплідником (питомник) і плодильнею (разводня), і подумала, що варто було б заявити в зоозахисні організації, і саме це збиралася робити, під приводом порадитися з чоловіком відійшла і написала своєму дільничому копу...
Коп сказав, що такими дрібницями ніхто займатися не буде, до того ж знайдеться той, хто повідомить плодячницю про "гостей" у формі, тож вона може просто приспати всі докази і довести нічого не вийде.
Йшов 2017-й рік.
Власне, Жені було вже байдуже, вона хотіла просто врятувати хоч одну собаку з тих трьох, тож вона отримала щось віддалено схоже на ветпаспорт і загиджену аж руду, колись білу, собаку, яку вона тепер привезла сюди і збирається привести в адекватний вигляд. Плодячниця сказала, що собака має щеплення від сказу і стрижку.
"Щеплення" виявились записами від руки, без жодного штампу, навіть без наклейки з ампули (коли власник самостійно купує вакцину, штампа в паспорт тварини часто у ветеринара не ставлять, але на ампулі з вакциною є наклейка, яку клеять у графі "вакцина").
Пудель виявилася не дуже старою (зуби ще білі і навіть немає каменю), але замученою постійними вагітностями, з отитом і червоними доріжками по всій морді. Стиржка... Бл*ть, я не можу назвати це стрижкою. Собаку просто грубо обшматали ножицями, місцями - майже під саму шкіру, на животі і стегні - рани від тих же ножиць. Коли-небудь доводилося різати тканину, щоб зробити отвір десь посередині? Виходять такі ніби ромбики. На пуделі було з десяток таких ромбиків. Її врятувало тільки те, що у пудиків тонка, як у кролика шкіра, яка легко рветься і має небагато судин, тож кров (я сподіваюсь) швидко зупинилась. Собака дрібно трусилась чи то від страху, чи то від болю.
Я зателефонував ветлікарю, що робив дуже нечасто.
- Федоровичу, здрастуйте. Тут таке діло. Пудель з розводні, середнього віку, але стан... Як мінімум, отит і блефарит, брудна, не знаю, чим годували. І ви ж знаєте, як у них зі стресами. Тут ще й плодилка їй обгризла шерсть так, що аж дірок наробила. Дівчина не знає, що робити з таким. Я їй тільки для почистити щось дам і все. Препарати і дієта на вас, корм напишете, я знайду.
- Бл#, Міша. Був би ти гінцем, я міг би тобі щоразу голову рубати. Хоч би щось хороше повідомив. А, чорт з вами, ведіть! Я як Мать Тереза, твою мать. Хай заплатить чисто за ліки і бог з нею.
- Дякую. Сіном відкошу.
Я поклав трубку.
- Ветеринар чекає вас зараз. Прийом для вас безкоштовний, але ліки в нього доведеться купити. А у мене візьмете тільки шампунь і рідину, щоб промити їй очі і вуха.
- Я все оплачу, не треба!
- Треба. Ви сьогодні врятували життя.
Вона купила шампунь та гель, на які я потай вибив власний дисконт.
Я вийшов з ними на сходи. Там камери не бачили.
- Женю. Це від мене. - я простягнув їй конвертик. - тут небагато, але на щось вистачить. Федорович візьме по мінімуму. Все буде добре.
- Не треба, все нормально! - Женя відсахнулася, - Мені вистачить.
Я вкинув конверт до переноски.
- Не відмовляйтесь, це не для вас, це для неї.
***
Десь за два тижні до магазину прийшла подружня пара з білим пуделем, підстриженим під саму шкіру і від того майже рожевим.
- Замовте нам корм для пуделів. І нормальну шлейку з повідцем, нарешті. - сказав чоловік. - не можу дивитися, як вона на цій синтетиці бігає.
Я не впізнав собаку. Так, це однозначно Міка - на нозі ще видно свіжу коростину від порізу, і шерсть все ще жовтувата, але вона виглядає цілком щасливою.
Як виявилося, їй всього років п'ять, але щенят у неї вже не буде (і добре!), бо вона народжувала по два рази на рік, отит нові власники їй вже долікували, Федорович щепив її від всяких болячок, підстриг кігті і відмив червоні сліди під очима, обробив від паразитів, дав старенький повідець. Відновлювальний корм вона вже охоче їсть і навіть трохи не наїдається, що є добрим знаком для переходу на нормальний корм.
А на плодячницю вона все одно заявила у поліцію, кілька разів довелося писати заяви, просити волонтерів, і ще двох самиць і одного самця пуделя забрали від неї, тож це падло просто вийшло в нуль, але хоч тварин врятували.
Якийсь час Женя з Мікою ходили до мене і я спостерігав, як Міка потроху стає схожою на нормального пуделя - білосніжного, пухнастого і життєрадісного. Потім Женя з чоловіком переїхали в інший район і я їх вже не зустрічав, але мені здається, що все у них добре.
- Не треба, все нормально! - Женя відсахнулася, - Мені вистачить.
Я вкинув конверт до переноски.
- Не відмовляйтесь, це не для вас, це для неї.
***
Десь за два тижні до магазину прийшла подружня пара з білим пуделем, підстриженим під саму шкіру і від того майже рожевим.
- Замовте нам корм для пуделів. І нормальну шлейку з повідцем, нарешті. - сказав чоловік. - не можу дивитися, як вона на цій синтетиці бігає.
Я не впізнав собаку. Так, це однозначно Міка - на нозі ще видно свіжу коростину від порізу, і шерсть все ще жовтувата, але вона виглядає цілком щасливою.
Як виявилося, їй всього років п'ять, але щенят у неї вже не буде (і добре!), бо вона народжувала по два рази на рік, отит нові власники їй вже долікували, Федорович щепив її від всяких болячок, підстриг кігті і відмив червоні сліди під очима, обробив від паразитів, дав старенький повідець. Відновлювальний корм вона вже охоче їсть і навіть трохи не наїдається, що є добрим знаком для переходу на нормальний корм.
А на плодячницю вона все одно заявила у поліцію, кілька разів довелося писати заяви, просити волонтерів, і ще двох самиць і одного самця пуделя забрали від неї, тож це падло просто вийшло в нуль, але хоч тварин врятували.
Якийсь час Женя з Мікою ходили до мене і я спостерігав, як Міка потроху стає схожою на нормального пуделя - білосніжного, пухнастого і життєрадісного. Потім Женя з чоловіком переїхали в інший район і я їх вже не зустрічав, але мені здається, що все у них добре.
видалений юзер 124