Чи берете ви рекламні буклети, що роздають на перехрестях та неподалік від зупинок?
Я от завжди беру. І не викидаю у найближчу урну, а забираю з собою.
Що для одного сміття - для митця матеріал для творчості. Особливо папір. З нього можно зробити все, що завгодно.
У березні 2018 року в мене була кулька з верхніх частин пластикових пляшок, денце з під аерозольної фарби та рекламні буклети одного з магазинів. І я подумала - чому б не зліпити котика? Сказано зроблено.
Так з'явився Альфа (бо перший).

Як його розфарбувати - я запитала поради у подруги. Вона запропонувала зробити котика Чі з одноіменної манги та аніме. Мальопис доречі виданий українською.

Далі я спробувала ліпити інших тварин. Для основи тіла взяла пластикові стаканчики, а голова - зіжмаканий папір.
З песиком довелося повозитися, щоб зробити висячі вушка. Для їх основи використала тонкий картон який обліпила паперовою масою (папір розімятий у воді з додаванням клею та крохмалю з мукою для в'язкості). Як і для ласт жабки.
Спочатку я їх робила як просто фігурки. Та потім додумалася зробити скарбнички: виколупавала папір з голови, прорізала щілинку, денце заліпила лишивши отвір, щоб можна дістати монетки, і заклеяла його шматочком паперу.
Вийшло красиво і корисно.
Та ось з вовчиці, ведмедика та зайця скарбнички зробити не вийшло.
У вовчиці шкода було таку гарну голівку різати.
В зайця вийшов затонкий череп. Довелося лишити як є.
А на ведмедя просто не було натхнення.

Сова ліпилася, щоб прикрашати поличку з книгами.
Сніжний барс відразу ліпилася як скарбничка. Я навіть затичку виліпила доки не додумалася заклеювати отвір просто шматочком паперу. І це не просто ще один котик - це ж ще ІРБІС - автоматизоване робоче місце бібліотекаря. Знали би ви скільки нервів я витратила поки вчилася з цією програмою працювати.
Господиню з караваєм я ліпила спеціально щоб прикрашати книжкові виставки. В неї керсетка з зубчиками і очіпок, що характерно для національного костюму Слобожанщини. Очіпок доречі знімається, під ним волосся з ниток муліне з одним сивим пасмом. Мені казали, що вона вийшла схожою на мене.
Корівка теж ліпилася як реквізит для книжкових виставок.

Лев лише фігурка. Я два вечори пінцетом клеяла його гриву.
А от свинка вже скарбничка. В неї хвостик-пружинка зі шматочку дроту обмотаного серветкою.

Знаю, що Дід Мороз та Снігуронька не наші персонажі - та чому б ні? Стали реквізитом до новорічної інсталяції разом з будиночком та плетеним сніговиком.

А ось такого дракончика зробити мене надихнув майстер-клас з Інстаграму.

Звісно котики. Куди ж без них. Всі люблять котиків.

А ось цей от козак Мамай був доволі складним проектом. Пізніше я ще трьох зробила. Зі справжніми пальчиками🖐️
Він став моїм підсумком року роботи. Доробила я його на початку квітня 2019 року.

Та все ж таки найкраще в мене виходить робити котиків.
Ось це мій 40-й котик. Він є підтвердженням, що я сильна, незалежна жінка з 40 котами 😸

Ось цілий прайд😸😸😸😸

А це ось моя остання робота. Доробила я його 1 березня. Розфарбовувала готова будь-якої миті бігти в укриття.
Подарувала на прощання сусідці яка вирішила виїхати до Польщі. Він здається був 48 у моєму доробку. Деяких котиків в мене купили, деяких я просто подарувала.
(Тут поправочка - цей смугастий не 63, а лише 48. Полазила в своїй інсті - і номер попереднього котика я записала у дописі - він був 47. На півтора десятка обрахувалася. Не дружу я з цифрами, можу 7 з 4 переплутати, а 6 з 8)

Якщо вам цікаво - можу більш детально розповісти про те як ліплю котиків😸